Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 Так здебільшого зафіксований наголос цієї категорії слів у старих словниках <g/> , хоч це не можна взагальнювати ( <g/> пор <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#9 Галичина виступає тут як консерватор старої парокситоновости <g/> , збереження наголосу на корені <g/> .
doc#9 <p> 4. В іменниках чоловічого роду ( <g/> назва осіб <g/> ) з наростком -ач старий східноукраїнський наголос припадав <g/> , треба думати <g/> , на наросток і був взагалі окситоновий в усій парадигмі <g/> .
doc#9 Це збереглося в старих словах <g/> : копач <g/> , шукач <g/> , втікач тощо <g/> .
doc#9 У старих письменників з Великої України ця конструкція була неможлива хоч би через те <g/> , що саму годину вони позначали не порядковим <g/> , а кількісним числівником ( <g/> « <g/> Було ще тільки десять годин <g/> » — Б. Грінченко <g/> , « <g/> На розпутті <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> 4. Можлива <g/> , але дуже нечаста в літературній мові в письменників з Великої України конструкція допустового значення з прийменником мимо з родовим відмінком іменника <g/> : « <g/> Його сукняна одежа мимо того <g/> , що була стара <g/> , ще й надзвичайно' незручна в тепло <g/> » ( <g/> В. Підмогильний <g/> ) <g/> .
doc#9 Найкращий доказ цього старі випадки переходу ненаголошеного о в у <g/> , засвідчені або й збережені в окремих словах традиційним правописом ( <g/> будяк <g/> , мачуха <g/> , яблуко тощо <g/> ) <g/> .
doc#9 Що це не позичення з західноукраїнських говірок <g/> , а прослідки старої східноукраїнської системи вимови <g/> , </p><p> говорить уже хоч би той факт <g/> , що Галичина <g/> , як правило <g/> , сама не знає форми яблуко <g/> , а має замість неї форму япко ( <g/> ябко <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 І тільки насильство розбило у тридцятих роках нашого століття стару структуру української літературної мови <g/> .
doc#9 Причин її <g/> , мабуть <g/> , треба шукати в піднесенні Полтави й пізніше Харкова як культурних центрів при одночасному занепаді старих центрів на Чернігівщині <g/> .
doc#10 Нарешті осторонь стоїть ( <g/> 15 <g/> ) <g/> , єдиний у Ганцова монографічний опис старої пам'ятки <g/> ; але це в суті речі його учнівська праця — дипломна робота на тему <g/> , запропоновану вчителем молодого Ганцова — Шахматовим <g/> , що через обставини тих років чекала на друк коло десятьох років ( <g/> написана 1916 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Так і видно <g/> , що живі говірки більше промовляють дослідникові <g/> , ніж збляклі літери старого тексту ( <g/> пор <g/> .
doc#10 Але Курило вдалося в статті “ <g/> До питання про походження північно-українських рефлексів о — ue <g/> , we <g/> , wy <g/> , е <g/> ”11 <g/> ) — Ганцов уже не міг тоді писати філологічних статтів - не тільки побільшити відповідний матеріал із старих діалектологічних записів <g/> , а і довести <g/> , що в усіх цих випадках ідеться про секундарні зміни дифтонгів <g/> , спричинені польським впливом <g/> , або й про зміни характеру наголосу <g/> , спричинені південно-російським впливом <g/> , — ті й ті наявні виключно в межових говірках <g/> . </p>
doc#10 І Ганцов доходить до висновку <g/> , що “ <g/> тим самим мав рацію Михальчук <g/> , коли він припускав первісний поділ українського племени на дві групи — одну південно-західну і північно-східну ( <g/> 12 <g/> , 111 <g/> , 214 <g/> ) <g/> ; що в українській мові дослідник “ <g/> має розірізняти <g/> , як у великоросійському <g/> , дві головні групи говірок <g/> , обидві дуже старі і об'єднані тільки в дальшому історичному розвитку <g/> ” ( <g/> там таки 215 <g/> , також 7 <g/> , 186 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Він намагається пов'язати постання діалектів з групуваннями старих східньослов'янських племен ( <g/> 5 <g/> , 135 <g/> ; 6 <g/> , 258 <g/> ) <g/> , сучасну карту говірок Чернігівщини виводить з історичного минулого <g/> , зокрема з історії рухів людности на цих теренах ( <g/> 16 <g/> , 279 <g/> ) <g/> , і свою характеристику діялектологічних меж Чернігівщини він прямо закінчує словами <g/> : “ <g/> Діалектичне життя Північного Лівобережжя було зв'язане і завжди розвивалося в згоді з загальною історичною долею цієї країни <g/> ” ( <g/> 16 <g/> , 280 <g/> ) <g/> .
doc#10 Ганцов висуває двоє конкретних завдань <g/> : скласти якнайдоклад-нішу бібліографію старої діалектологічної літератури й етнографічних матеріалів <g/> , щоб перевірити їх <g/> , дослідити недо-сліджене <g/> , встановити зміни <g/> , що сталися від часу запису і — широке організоване й об'єднане збирання нових матеріалів говірок <g/> , зокрема і неукраїнських говірок на Україні <g/> .
doc#10 Ганцов констатує <g/> , що “ <g/> діалектологові цінніші старі стадії мови <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 38 <g/> ) <g/> , що діялектологічні дані “ <g/> стають за головне джерело для відтворення самого процесу історичної еволюції мови <g/> " ( <g/> 37 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Сьогодні ясно видно <g/> , що в системі поглядів Ганцова лишилося без потреби <g/> , в силу інерції зв'язаним із старими поглядами <g/> , — воно мусить бути обрубане <g/> ; ясно видно й те <g/> , які сторони цієї визначної будови лишилися недовершені — їх треба добудовувати <g/> .