Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 людей <g/> , і він заперечив <g/> . Не знаю точно <g/> , як він сказав <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього (
doc#102 ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p><p> Чи дослівно так сказав О. Гончар <g/> , не знаю <g/> , принаймні <g/> , мені так
doc#9 якщо припустити <g/> , що зимно тут іменник <g/> , то пор <g/> . « <g/> Сказала зимно <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 144 <g/> ) <g/> ; властиво — власне кажучи <g/> ,
doc#37 разу <g/> , спіткавшися зі мною на самоті <g/> , вона сказала <g/> : </p><p> — Видаю книжку своїх оповідань <g/> . Грошей маю
doc#40 . <g/> ) і порівнюємо це речення з таким <g/> : « <g/> Мар'яна сказала <g/> , що сьогодні вона має привілей давати
doc#40 собою непряму мову <g/> , а речення « <g/> Мар'яна сказала про свій привілей давати розпорядження <g/> » —
doc#40 з двох частин <g/> . Одна з них ( <g/> у нашому прикладі « <g/> сказала Мар'яна« <g/> ) належить самому мовцеві <g/> , друга —
doc#46 про Осьмаччиного « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> . Вона сказала <g/> , що вона не проти книжки <g/> , хоч там страшно
doc#58 цього разу <g/> . У розмові зі мною Людмила Коваленко сказала якось <g/> , що її п'єсам можна закидати багато чого <g/> ,
doc#80 од сліз обличчя торкнулось її щоки <g/> . </p><p> Вона не сказала ні слова <g/> . І вони вийшли в вологий вечір <g/> ,
doc#81 та людина <g/> , що одного голодного й холодного дня сказала мені <g/> , що зі мною хотів би говорити Володимир
doc#11 ? или в печали <g/> ? </p><p> Ошибкою <g/> ? добро о ком-нибудь сказали <g/> ? </p><p> КІНЕЦЬ ІНТЕРМЕДІЇ ДВА <g/> . НАЗАД ДО АНДРУХОВИЧА </p>
doc#20 в « <g/> Генерал-губернаторстві <g/> » <g/> . Ба більше <g/> , сказали нам <g/> , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> ,
doc#28 в його поезіях <g/> , над композицією його поезій <g/> . Ми сказали б тільки <g/> , що тепер не можна стати справжнім
doc#40 приснилося дитинство сліз <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) ми б охоче сказали дитинство в сльозах абощо <g/> . </p><p> Родовий відмінок
doc#72 без впливу напутніх виступів преси й радіо <g/> , 59 сказали <g/> , що бажано організувати для робітників гуртки
doc#81 з непривітним німецьким орлом <g/> . </p><p> А усно нам сказали <g/> , що з цим дозволом можемо виміняти в банку суму
doc#81 була « <g/> на душу <g/> » <g/> , так ми « <g/> збагатіли <g/> » <g/> . Ба більше <g/> : сказали нам <g/> , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> ,
doc#85 гротеску і орнаментальности до своєрідної <g/> , як сказали б ми <g/> , фотографічносте й лінеарносте <g/> . Не треба
doc#85 » <g/> , якби на світі не було Донцова <g/> ? Якби нам сказали <g/> , що завдання мистецтва — не тільки відбивати