This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | людей <g/> , і він заперечив <g/> . Не знаю точно <g/> , як він | сказав | <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього ( |
doc#102 | ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p><p> Чи дослівно так | сказав | О. Гончар <g/> , не знаю <g/> , принаймні <g/> , мені так |
doc#9 | якщо припустити <g/> , що зимно тут іменник <g/> , то пор <g/> . « <g/> | Сказала | зимно <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 144 <g/> ) <g/> ; властиво — власне кажучи <g/> , |
doc#37 | разу <g/> , спіткавшися зі мною на самоті <g/> , вона | сказала | <g/> : </p><p> — Видаю книжку своїх оповідань <g/> . Грошей маю |
doc#40 | . <g/> ) і порівнюємо це речення з таким <g/> : « <g/> Мар'яна | сказала | <g/> , що сьогодні вона має привілей давати |
doc#40 | собою непряму мову <g/> , а речення « <g/> Мар'яна | сказала | про свій привілей давати розпорядження <g/> » — |
doc#40 | з двох частин <g/> . Одна з них ( <g/> у нашому прикладі « <g/> | сказала | Мар'яна« <g/> ) належить самому мовцеві <g/> , друга — |
doc#46 | про Осьмаччиного « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> . Вона | сказала | <g/> , що вона не проти книжки <g/> , хоч там страшно |
doc#58 | цього разу <g/> . У розмові зі мною Людмила Коваленко | сказала | якось <g/> , що її п'єсам можна закидати багато чого <g/> , |
doc#80 | од сліз обличчя торкнулось її щоки <g/> . </p><p> Вона не | сказала | ні слова <g/> . І вони вийшли в вологий вечір <g/> , |
doc#81 | та людина <g/> , що одного голодного й холодного дня | сказала | мені <g/> , що зі мною хотів би говорити Володимир |
doc#11 | ? или в печали <g/> ? </p><p> Ошибкою <g/> ? добро о ком-нибудь | сказали | <g/> ? </p><p> КІНЕЦЬ ІНТЕРМЕДІЇ ДВА <g/> . НАЗАД ДО АНДРУХОВИЧА </p> |
doc#20 | в « <g/> Генерал-губернаторстві <g/> » <g/> . Ба більше <g/> , | сказали | нам <g/> , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> , |
doc#28 | в його поезіях <g/> , над композицією його поезій <g/> . Ми | сказали | б тільки <g/> , що тепер не можна стати справжнім |
doc#40 | приснилося дитинство сліз <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) ми б охоче | сказали | дитинство в сльозах абощо <g/> . </p><p> Родовий відмінок |
doc#72 | без впливу напутніх виступів преси й радіо <g/> , 59 | сказали | <g/> , що бажано організувати для робітників гуртки |
doc#81 | з непривітним німецьким орлом <g/> . </p><p> А усно нам | сказали | <g/> , що з цим дозволом можемо виміняти в банку суму |
doc#81 | була « <g/> на душу <g/> » <g/> , так ми « <g/> збагатіли <g/> » <g/> . Ба більше <g/> : | сказали | нам <g/> , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> , |
doc#85 | гротеску і орнаментальности до своєрідної <g/> , як | сказали | б ми <g/> , фотографічносте й лінеарносте <g/> . Не треба |
doc#85 | » <g/> , якби на світі не було Донцова <g/> ? Якби нам | сказали | <g/> , що завдання мистецтва — не тільки відбивати |