Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 одвів до другого покою <g/> , а то несподівано стався б <g/> , мабуть <g/> , страшний <g/> , смертельний гріх <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев
doc#40 численні <g/> ) існують у мові майже завжди <g/> , але було б хибно ототожнювати між собою паратактичний і
doc#40 звертання Юхиме <g/> . Непряма мова тут мусила б звучати приблизно так <g/> : « <g/> Помовчавши трохи <g/> ,
doc#40 або що я мушу скакати <g/> , у другому — треба було б усунути звертання діточки і сказати що вона
doc#40 . Ці речення в літературній мові мали б виглядати <g/> : « <g/> Забута Богом верства <g/> … « <g/> , «
doc#40 навіть сказати <g/> , якого значення слова мали б далі бути вжиті <g/> . Таке недоговорення зветься
doc#40 відмінок показує <g/> , власне <g/> , об'єкт <g/> , сказати б <g/> , побічно <g/> , за об'єктом ми бачимо завжди ту
doc#40 системою п'ятьох відмінків існує ще <g/> , сказати б <g/> , надбудова <g/> , що дає дальші розгалуження й
doc#40 , напр <g/> . <g/> : смачний <g/> , гучний ( <g/> але заміжня <g/> ) <g/> ; </p><p> б <g/> ) М'яку основу мають усі прикметники на -шній <g/> ,
doc#40 нормам літературної мови <g/> , які вимагали б тут узгоджених форм ( <g/> миліші <g/> , кращі <g/> ) <g/> , — якщо не
doc#40 , -ісіньк- <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Та тільки куди ти саменька б пішла <g/> ? » ( <g/> Шпак <g/> . <g/> ) <g/> ; також <g/> : нікогісінько <g/> ,
doc#40 ) <g/> , ст у щ ( <g/> вимостити — вимощувати <g/> ) <g/> , після б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м з'являється л ( <g/> полюбити — полюбляти <g/> ,
doc#40 голосних </p><p> у корені ( <g/> е <g/> : и <g/> , є <g/> : і <g/> , о <g/> : а <g/> ) забирати </p><p> б <g/> ) внутрішньо-видові відтінки дієслів </p>
doc#40 по- <g/> , крім значень <g/> , обговорених у § 53 а і б <g/> , може ще означати послаблення дії <g/> ,
doc#40 виявник їх до тих речень <g/> , де <g/> , власне <g/> , можна було б сподіватися форми дійсного способу або
doc#40 . </p><p> Б. Ужито дієслова без показника -ся <g/> , але могло б бути вжите дієслово з ним <g/> : « <g/> Регіт вибухнув і
doc#40 § 63 прикладі замість нападане листя можна було б сказати пападале листя <g/> , або в реченні « <g/> Всі
doc#40 труби <g/> » ( <g/> Підм <g/> . <g/> ) замість тріснутої можна було б сказати тріс ( <g/> ну <g/> ) лої <g/> . Такі випадки особливо
doc#40 мові до проривних звуків належать п <g/> , б <g/> , т <g/> , д <g/> , к <g/> , ґ <g/> ; до протисних — ф <g/> , в <g/> , с <g/> , з <g/> , ш
doc#40 ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> , дж і в головному губних п <g/> , б <g/> , ф <g/> , в <g/> , м не має самостійного значення і буває