This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | одвів до другого покою <g/> , а то несподівано стався | б | <g/> , мабуть <g/> , страшний <g/> , смертельний гріх <g/> » ( <g/> Ор <g/> . Лев |
doc#40 | численні <g/> ) існують у мові майже завжди <g/> , але було | б | хибно ототожнювати між собою паратактичний і |
doc#40 | звертання Юхиме <g/> . Непряма мова тут мусила | б | звучати приблизно так <g/> : « <g/> Помовчавши трохи <g/> , |
doc#40 | або що я мушу скакати <g/> , у другому — треба було | б | усунути звертання діточки і сказати що вона |
doc#40 | . Ці речення в літературній мові мали | б | виглядати <g/> : « <g/> Забута Богом верства <g/> … « <g/> , « |
doc#40 | навіть сказати <g/> , якого значення слова мали | б | далі бути вжиті <g/> . Таке недоговорення зветься |
doc#40 | відмінок показує <g/> , власне <g/> , об'єкт <g/> , сказати | б | <g/> , побічно <g/> , за об'єктом ми бачимо завжди ту |
doc#40 | системою п'ятьох відмінків існує ще <g/> , сказати | б | <g/> , надбудова <g/> , що дає дальші розгалуження й |
doc#40 | , напр <g/> . <g/> : смачний <g/> , гучний ( <g/> але заміжня <g/> ) <g/> ; </p><p> | б | <g/> ) М'яку основу мають усі прикметники на -шній <g/> , |
doc#40 | нормам літературної мови <g/> , які вимагали | б | тут узгоджених форм ( <g/> миліші <g/> , кращі <g/> ) <g/> , — якщо не |
doc#40 | , -ісіньк- <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Та тільки куди ти саменька | б | пішла <g/> ? » ( <g/> Шпак <g/> . <g/> ) <g/> ; також <g/> : нікогісінько <g/> , |
doc#40 | ) <g/> , ст у щ ( <g/> вимостити — вимощувати <g/> ) <g/> , після | б | <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м з'являється л ( <g/> полюбити — полюбляти <g/> , |
doc#40 | голосних </p><p> у корені ( <g/> е <g/> : и <g/> , є <g/> : і <g/> , о <g/> : а <g/> ) забирати </p><p> | б | <g/> ) внутрішньо-видові відтінки дієслів </p> |
doc#40 | по- <g/> , крім значень <g/> , обговорених у § 53 а і | б | <g/> , може ще означати послаблення дії <g/> , |
doc#40 | виявник їх до тих речень <g/> , де <g/> , власне <g/> , можна було | б | сподіватися форми дійсного способу або |
doc#40 | . </p><p> Б. Ужито дієслова без показника -ся <g/> , але могло | б | бути вжите дієслово з ним <g/> : « <g/> Регіт вибухнув і |
doc#40 | § 63 прикладі замість нападане листя можна було | б | сказати пападале листя <g/> , або в реченні « <g/> Всі |
doc#40 | труби <g/> » ( <g/> Підм <g/> . <g/> ) замість тріснутої можна було | б | сказати тріс ( <g/> ну <g/> ) лої <g/> . Такі випадки особливо |
doc#40 | мові до проривних звуків належать п <g/> , | б | <g/> , т <g/> , д <g/> , к <g/> , ґ <g/> ; до протисних — ф <g/> , в <g/> , с <g/> , з <g/> , ш |
doc#40 | ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> , дж і в головному губних п <g/> , | б | <g/> , ф <g/> , в <g/> , м не має самостійного значення і буває |