Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Воно зв'язане нормально з почуттям невдоволення діями слухача <g/> , але має створити враження <g/> , що мовець не прямо докоряє слухачеві <g/> , а ніби тільки висловлює об'єктивний стан речей <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , але рішуче переважають форми на -е. </p><p> Наголос цих прислівників не завжди усталений <g/> .
doc#40 Можна думати <g/> , що прислівники цього типу з наростком -у — русизми <g/> ; але і спроби заступити їх типом <g/> : приросток на- + наросток -о ( <g/> е <g/> ) — чужі українській мові і постали не без польського впливу <g/> , пор <g/> .
doc#40 Але навіть у своїх словах <g/> , особливо не під наголосом <g/> , жива мова подеколи усуває чергування <g/> .
doc#40 <p> Можуть бути також випадки <g/> , коли мовні органи приймають становище <g/> , потрібне для проривного звука <g/> , але в момент прориву перепони переходять не в невтральне становище <g/> , а в становище відповідного протисного звука <g/> .
doc#40 <p> Поданими категоріями чергування згаданих приголосних у сучасній літературній мові не вичерпуються <g/> , але в решті випадків вони не обтяжені виразним значенням і існують просто за традицією <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Крім того <g/> , деякі чергування постали в наслідок дисиміляцій ( <g/> розподібнення <g/> ) звуків <g/> , але їх далеко менше <g/> , і питома вага цих чергувань зовсім мала <g/> .
doc#41 Бо і анекдота може бути льокальна <g/> , професійна <g/> , національна <g/> , але анекдота про дивака-ученого — це загальноєвропейська ( <g/> і чи тільки європейська <g/> ?
doc#42 Композиція Осьмаччиного вірша <g/> , як правило <g/> , будується на переміщенні в різні пляни <g/> , але одного образу <g/> .
doc#44 Люди недавнього летального гуманізму ще намагаються тримати при житті кволі пагони шани й любови до брата - людини <g/> , але чимраз важче це вдається <g/> , бо під тиском режиму бубнявіють і готові прорости інші зернята — зернята ненависти <g/> .
doc#44 Але з літературою це має мало спільного <g/> , і єдиний ефект цих писань — втрата читача української книжки <g/> .
doc#45 Перед 1863 р. українська мова не була заборонена <g/> , але уряд зовсім не захоплювався її розвитком <g/> , що дав би змогу формуватися вповні самодостатній літературній мові <g/> , відмінній від російської <g/> .
doc#45 Але фолкльористичні пращ Потебні оцінювано переважно стримано <g/> , обережно <g/> .
doc#46 Але вже саме те <g/> , що він <g/> , говорячи про рід і расу <g/> , не вронив ні словечка про приналежність своїх предків до козацької старшини <g/> , кидає певне світло на його походження <g/> .
doc#47 Але вони не панують <g/> .
doc#47 Але це не дія в звичайному значенні слова <g/> . </p>
doc#47 Але епопея без героїв <g/> , без дії <g/> ?
doc#47 <p> І в словнику жіночо-лагідний поетичний дар Лятуринської пом'якшує нестримно-фанатичного Єронима <g/> , зберігаючи всю потужність його експресії й динаміки <g/> , але надаючи їй гармонійности <g/> , від якої починається поезія <g/> .
doc#47 Використано для цього просту <g/> , але багату на наслідки многозначність займенників <g/> .
doc#47 Але і це була « <g/> прабабця <g/> » <g/> , самотня в своїй ідеальності <g/> .