Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 То ж кинемо погляд на те <g/> , чи використовуються в творах М. Коцюбинського галицькі мовні елементи і як саме <g/> .
doc#9 <p> До цього треба додати численні випадки вживання з двох можливих варіантів — галицького чи східноукраїнського — саме першого для понять <g/> , які хоч і не становлять безпосередньо побутової лексики <g/> , але дуже часто трапляються в щоденному мовному ужитку кожного <g/> .
doc#9 <p> Зате не підлягає жадному сумніву величезна роля української школи <g/> , що саме постає в ці роки <g/> , в закоріненні у народну гущу здобутків української літературної мови попереднього періоду <g/> .
doc#9 rechtzeitig <g/> , слово завчасний означає передчасний <g/> , отже <g/> , саме несвоєчасний <g/> , невчасний <g/> .
doc#9 В Галичині вчасний означає саме передчасний <g/> , а приросток за- цілком нормально функціонує при прикметниках і прислівниках як посилювач ознаки <g/> , отже <g/> , за цими законами завчасний нормально означає « <g/> надто передчасний <g/> » <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , знаємо з історичного досвіду <g/> , що найбагатішими <g/> , найгнучкішими завжди бували ті літературні мови <g/> , що виросли саме з такого « <g/> неорганізованого <g/> » зростання різнодіялектних ( <g/> а часто навіть різномовних у генезі <g/> ) мовних елементів <g/> .
doc#9 Та ж не те саме штучний і робляний <g/> , попит і запит <g/> , злочинець і лиходій <g/> , брудний і нечистий <g/> , образа і кривда <g/> .
doc#9 Легко помітити <g/> , що вагання в наголосі мають переважно слова абстрактнішого <g/> , загальнішого значення <g/> , слова <g/> , що ширяться через школу ( <g/> може і снідання завдячує своє наголосове хитання саме зв'язкові своєму з шкільною практикою <g/> ?
doc#9 ) саме галицькими впливами <g/> .
doc#9 Проте <g/> , можна твердити <g/> , що дедалі більше шириться саме наприростковий наголос <g/> .
doc#9 * Ці приклади показують <g/> , який неусталений у сучасній українській літературній мові наголос цієї категорії слів і саме в словах новішого походження <g/> .
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 А серед цих говірок найбільше значення мала <g/> , найвпливовіше слово говорила саме Галичина <g/> .
doc#9 Хоч найближчою для Павловського особисто була саме мова чернігівського типу з чергуванням о з у або з ц <g/> , як він це часом ненавмисне прозраджує <g/> , особливо в тих словах <g/> , етимологія яких йому була неясна ( <g/> далыбу 32 <g/> , магайбу 44 <g/> , пробу53 <g/> ; дзет 2 <g/> , паныв Gen <g/> .
doc#9 Можливо <g/> , що має рацію Синявський <g/> , коментуючи це явище так <g/> : « <g/> Вплив північноукраїнських говорів у цім саме був досить помітний утому говорі <g/> , що до нього належав Шевченко <g/> »lxxxviii <g/> .
doc#10 Головним носієм другої <g/> , хоч і без розриву з першою <g/> , був за всіма ознаками саме Ганцов <g/> .
doc#10 Але майже всі його праці з української діалектології мають за вихідний пункт саме говірки південної Чернігівщини <g/> .
doc#10 Тільки ( <g/> 16 <g/> ) появилася пізніше <g/> , але не знати <g/> , коли саме її написано <g/> .
doc#10 Але саме це зіставлення різко підносило критичність щодо чужого матеріалу й дозволяло часто відвіювати в ньому зерно від полови <g/> .
doc#10 <p> Тим часом факти <g/> , встановлені саме Ганцовим <g/> , підривали цю концепцію генетичної єдности українських говірок <g/> , і дослідник змушений уже в цій статті зробити першу поступку <g/> , а саме — визнати <g/> , що в ненаголошених нових закритих складах розвиток о <g/> , е був відмінний у південних говірках і в північних говірках <g/> .