Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#71 Той мав на меті створення ориґінальної одноличньої мови на базі кількох діалектів радше примітивного ґатунку <g/> , взявши за взірець для цієї нової мови візантійську греку ІХ ст <g/> .
doc#72 Львівський університет на 1900 р. був польським <g/> , хоч мав кілька українських катедр ( <g/> з 1894 р. — історії України <g/> ; з 1900 р. — української літератури <g/> ; а 1914 р. 8 українських катедр супроти 72 польських <g/> ) <g/> .
doc#72 Часопис мав “ <g/> кілька сот <g/> ” передплатників <g/> , переважно селян <g/> , передплата покривала кошти друку <g/> , але редактор працював безплатно і гонорару нікому не платили ( <g/> Дорошенко 1949 <g/> , 126 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Струве мав гостре око <g/> .
doc#72 <p> Одначе <g/> , буйний розквіт преси мав і тіньовий бік <g/> , про який не слід забувати <g/> .
doc#72 ( <g/> Прийнятий державний герб мав написи українською й російською мовами <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Але навіть у квітні 1923 р. Раковський мав підставу сказати <g/> : “ <g/> Немає такого кроку <g/> , який можна було б зробити національній республіці і про який заздалегідь можна було б сказати <g/> , що його можна зробити <g/> " ( <g/> " <g/> Двенадцатый съезд <g/> " 582 <g/> ) <g/> .
doc#72 На його місце прислано Л. Кагановича <g/> , що мав виконувати спеціяльну місію <g/> : діяльно просувати нову політику <g/> , а водночас наглядати <g/> , щоб вона не перейшла межі <g/> , визначені партією <g/> : не обернулася на сепаратизм у політиці чи навіть у питаннях культури <g/> .
doc#72 Кожен службовець мав скласти іспит з української мови й культури <g/> .
doc#72 Призначений першим секретарем Харківського обкому партії і другим — не першим — секретарем ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , Постишев <g/> , одначе <g/> , мав необмежену владу на Україні і міг давати накази кожному <g/> , навіть генеральному секретареві ЦК Косіорові <g/> .
doc#72 Каганович мав рацію <g/> , коли говорив <g/> , що Академічний словник спирається на дореволюційні джерела й нерідко нехтує нові слова радянського періоду та що деякі нові слова доби українізації є “ <g/> псевдонауковими сурсґатами <g/> ” ( <g/> 124 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Фактичного матеріялу <g/> , що мав би свідчити про націоналізм у словнику <g/> , коренспонденція подає дуже мало <g/> .
doc#72 Варшавський університет мав катедру греко-православної теології <g/> , але всі курси читано по-польськи <g/> .
doc#72 Це був <g/> , одначе <g/> , секрет полішинеля <g/> , що уряд мав на увазі українців <g/> .
doc#72 § 10 договору визначив область як « <g/> русинську територію <g/> » ( <g/> the Ruthene territory <g/> ) <g/> , що мав бути « <g/> автономною одиницею в межах Чехо-Словацької Держави <g/> » і говорив <g/> , що їй має бути наданий « <g/> якнайповніший ступінь самоврядування <g/> , припустимий у межах єдности Чехословацької Держави <g/> » <g/> .
doc#72 Приховати його вважали за доцільне <g/> , бо автор Олександр Ґріґор'єв походив з Росії і не мав нічого спільного з Закарпаттям ( <g/> жив він у Пряшеві — Tichy 114 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 Журнал мав успіх у інтеліґентного читача <g/> , але валютна реформа <g/> , проведена в Німеччині в червні 1948 року <g/> , підкосила його існування <g/> .
doc#77 Але навіть там <g/> , де автор мав великі шматки матерії <g/> , він порозрізав їх на малі клапті і помішав з інших кольорів кусниками <g/> . </p>
doc#78 , мав тривалий характер <g/> .
doc#80 <p> Проза Домонтовича — це проза наскрізь раціональної людини <g/> , що багато і радо читала твори експресіоністів або <g/> , сказати інакше <g/> , експресіоніста <g/> , що став колегою Миколи Зерова і разом з ним мав огиду до українського гуляйпілля й « <g/> с анти ментальної кваші <g/> » ( <g/> Зеров <g/> ) <g/> .