Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 вежі <g/> , сторожі <g/> . Скаржитися — кому <g/> ? Н. пішов до свого барака й сів на лавку коло вікна <g/> . У голові
doc#0 коло вікна <g/> . У голові майоріло — нізащо не піду до того клятого барака X з тими клятими молодиками
doc#0 забрали пашпорт <g/> ? </p><p> — Забрали <g/> . </p><p> — Сказали прийти до адміністраційного барака <g/> ? </p><p> — Сказали <g/> . </p><p> — Нікуди
doc#0 перемагає <g/> . І світ стає простий <g/> . Гітлер крокує до самогубства <g/> , а Н. — до життя <g/> . </p><p> Анахорети в
doc#0 простий <g/> . Гітлер крокує до самогубства <g/> , а Н. — до життя <g/> . </p><p> Анахорети в Пляуені </p><p> Назва Пляуен —
doc#0 не було <g/> . Серед усього іншого <g/> , Берлін був до того часу центром чужинецького життя —
doc#0 … На мільйони примусово завезених до Німеччини робітників-рабів зверталося
doc#0 » формувалася поступово <g/> . Журнал доходив до читачів — українських робітників на німецьких
doc#0 зацікавлені робітники знаходили шлях до редакції <g/> . Довгаль літературно здібніших
doc#0 . Довгаль літературно здібніших висував до німецької пропаганди <g/> , пропаганда зверталася
doc#0 німецької пропаганди <g/> , пропаганда зверталася до рабовласницького центру <g/> , це не відбувалося
doc#0 на заводах <g/> , переходили з гуртожитків-бараків до приватних кімнат у німецьких помешканнях <g/> ,
doc#0 , такі ж як німецькі <g/> , вельми ощадливі <g/> , але не до стадії голоду <g/> , могли користатися публічним
doc#0 сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з
doc#0 з українськими шрифтами <g/> . </p><p> До такого Пляуену <g/> , до такої редакції на Адольф-Гітлер-штрасе <g/> ,
doc#0 Швайцарїї <g/> . З нагоди і на честь прибуття Н. до Пляуену Довгаль узяв Н. поїздом до тих узгір'їв
doc#0 прибуття Н. до Пляуену Довгаль узяв Н. поїздом до тих узгір'їв <g/> . І поїзд тут <g/> , на бічній лінії <g/> , ішов
doc#0 поїзд тут <g/> , на бічній лінії <g/> , ішов за розкладом <g/> , і до вагонів не треба було прокладати шлях через
doc#0 . Н. міг не шкодувати <g/> , що не найнявся до чорториїв берлінських вирв і згарищ <g/> . </p><p> Бо Свирид
doc#0 від полудня і тільки тоді <g/> . Треба було встигнути до однієї <g/> , швидко цю щербу там проковтнути і