Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 Якщо нема змоги змінити світ <g/> , може можна змінити себе <g/> ?
doc#22 Якщо все політика <g/> , виходить <g/> , що під дахом політики ховаються процеси людські <g/> , психологічні й культурні <g/> .
doc#22 <p> Якщо першою помилкою Бландена було встановлення контрасту західного й радянського світу в площині замкнених культурних кіл <g/> , що не можуть злучитися <g/> , друга й не менш фатальна помилка полягала в тому <g/> , що <g/> , побачивши примітивізм людського життя й поведінки на Сході <g/> , дійшов висновку <g/> , що під усім тим ховається « <g/> складна велич російської душі <g/> » в дусі Достоєвського <g/> , Толстого й « <g/> На дні <g/> » Горького ( <g/> не беру його творчості в цілому <g/> ) <g/> .
doc#22 Якщо прийде гість <g/> , нарікаймо на те <g/> , як тяжко жити <g/> , — до речі <g/> , улюблена тема розмов у Росії <g/> , тоді як в Америці її цураються <g/> .
doc#24 Якщо виходити з цієї схеми <g/> , то він посідає в творі другорядне місце <g/> .
doc#25 <p> Якщо розвиток іе в і справді можна легко собі уявити і він має чимало паралель у інших мовах <g/> , то розвиток уо в і видається безпрецедентним і дивним <g/> .
doc#25 <p> Якщо в фонетичних питаннях Михальчук випереджав більшість своїх сучасників <g/> , то в морфології він був типовим представником свого “ <g/> молодограматичного <g/> ” часу і <g/> , як більшість молодограматиків <g/> , не розумів специфіки морфології супроти фонетики <g/> .
doc#25 Якщо це так <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , неслушно <g/> , бо саме ці явища характеризують сучасну систему мови в її русі <g/> , і <g/> , якщо вони навіть неісторичні з погляду сьогоднішнього дня ( <g/> про це можна б дискутувати <g/> ) <g/> , то напевне будуть історичні з погляду завтрішнього дня <g/> .
doc#26 Якщо вживати сучасної термінології <g/> , вона була написана суржиком <g/> .
doc#26 Якщо справді вартість літератури полягає в її « <g/> народності <g/> » <g/> , то чи не логічно зробити з цього висновок <g/> , що творам « <g/> протинароднім <g/> » не місце в історії літератури <g/> ?
doc#26 Якщо не помиляюся <g/> , навіть і саме слово Шевченко в тому розділі зникло <g/> .
doc#27 Якщо прийняти <g/> , що пропорція українського і російського в збережених і опублікованих листах відповідає загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 % українськомовного матєріялу <g/> .
doc#27 <p> Якщо спробувати розкласти Шевченкові листи на тематичні елементи <g/> , то головними з них будуть опис поетових настроїв <g/> , деталі щоденного життя <g/> , творчі плями <g/> , відгуки на прочитані книжки <g/> , літературні і мистецькі новини <g/> , рідше новини про спіліших знайомих — міркування про свою долю і <g/> , нарешті <g/> , спогади зі свого минулого <g/> .
doc#27 Якщо Куліш був таким у дитинстві <g/> , він лишився таким на все життя <g/> .
doc#27 Якщо виключимо роки заслання в Тулі <g/> , 1847—1850 <g/> , це суцільні метання між Україною <g/> , Петербурґом і закордоном <g/> .
doc#27 <p> Якщо розглядати лист як літературний жанр <g/> , — а таким він <g/> , напевне <g/> , є під пером літератора <g/> , то одна з головних відмінностей його є та <g/> , що він адресований до конкретної і знаної особи <g/> .
doc#27 Якщо вже чіпляти « <g/> соціологічні <g/> » палички <g/> , то це все виглядає радше як аитибуржуазне <g/> , а Куліша слід би охристити речником застарілого й назадницького « <g/> феодалізму <g/> » <g/> . </p>
doc#27 Якщо ділити людей на симпатичних і несимпатичних <g/> , Куліш радше належав до других <g/> .
doc#28 <p> Якщо поділити типи світосприймання на раціоналістичні й почуттєві <g/> , то клясицизм базується <g/> , безперечно <g/> , на раціоналістичному <g/> .
doc#28 Якщо ці настроєві акварелі назвати неоклясичними <g/> , то що ж тоді буде символізмом у поезії <g/> ? </p>