Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 перекладацька діяльність була короткочасна <g/> . Я переклав кілька брошур і відійшов <g/> , зберігши
doc#37 виходити на становище провідного критика <g/> . Я розумів відносність цього <g/> , а все таки — не
doc#81 з'явилися познаки туберкульози в легенях <g/> . Я бігав по клініках і лікарнях <g/> , проходив після
doc#81 як буває тільки в поемах Байрона чи Лермонтова <g/> . Я забув свій туристичний маршрут і подався за нею
doc#81 в якийсь добрий роман <g/> , скінчилася 20 липня <g/> . Я дістав кращу « <g/> посаду <g/> » — в самій міській управі <g/> .
doc#81 , мізерний шанс <g/> . Але я не міркував логічно <g/> . Я категорично заперечив відомості <g/> , що мав
doc#81 мене подією 1940 року були відвідини Львова <g/> . Я гостро пережив окупацію Галичини в вересні
doc#81 до всього баченого <g/> , а зокрема до людей <g/> . Я його ніколи не питав про його минуле або про
doc#81 на собі <g/> , я байдуже проходив повз інших людей <g/> . Я не мав жадоби їх упізнати <g/> , не вгризався в їхню
doc#81 того ж таки « <g/> Ампіру <g/> » імени Карла Лібкнехта <g/> . Я відкладаю все <g/> , що роблю <g/> , не відповідаю на
doc#81 викладача української мови й літератури <g/> . </p><p> Я думав <g/> , що тепер Григор'їв скаже мені <g/> , що нічого
doc#81 з вимогами партії до партійности літератури <g/> . Я міг кривити душею в поодиноких формулюваннях <g/> ,
doc#86 іде <g/> , кажуть <g/> , нова книжка Лепкого про Мазепу <g/> . Я не мав нагоди прочитати її <g/> , але якщо вона
doc#81 й дещо « <g/> клясичніші <g/> » <g/> , вірилося в майбутнє <g/> . Я не розумів тих розмов і тієї атмосфери легкого
doc#28 … </p><p> Сонце спустило вервечки <g/> , </p><p> і колисає мене <g/> . </p><p> Я з землею зрісся – не вирну <g/> , </p><p> тільки чую під спів
doc#81 як жест безмежної втоми <g/> : « <g/> Не руште мене <g/> . Я вичерпаний <g/> , виснажений <g/> » <g/> . Подруге <g/> , не завжди
doc#62 до нього йому потрібна <g/> , як і його - мені <g/> . Я його не ідеалізую <g/> , Натусь <g/> , о ні <g/> . Але я його люблю
doc#81 , що вона була в гармонії з якістю його мови <g/> . Я мимоволі пригадую характеристику <g/> , що я
doc#81 не з синтакси <g/> , а з історії літературної мови <g/> . Я писав про впливи Галичини на українську мову в
doc#72 український рух та вживання української мови <g/> . Я обмежуся на двох прикладах <g/> . </p><p> У “ <g/> Киевлянине <g/> ” з 17