Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 Нікітін <g/> , Міцкєвіч <g/> , Гавлічек <g/> , Мікльошіч <g/> . </p><p> Але в російських назвах після ж <g/> , ш <g/> , ц пишемо и <g/> , напр <g/> . <g/> : Шишков <g/> ,
doc#12 після ж <g/> , ш <g/> , ц пишемо и <g/> , напр <g/> . <g/> : Шишков <g/> , Жибков <g/> . </p><p> 3. Російське <g/> , болгарське <g/> , сербське г <g/> , польське <g/> ,
doc#12 , Ян Гус <g/> , Гомель <g/> . </p><p> 4. Прикметникові закінчення російських прізвищ -ыш <g/> , -ий передаємо закінченням -ий <g/> ,
doc#12 . Але після наростка -ськ- <g/> , -цьк- див <g/> . т. 5. </p><p> Російське закінчення -ой <g/> , а також робійські й болгарські
doc#12 українським -ів <g/> , напр <g/> . <g/> : Краків <g/> , Тарнів <g/> . </p><p> 5. Російський наросток -ский <g/> , -цкий <g/> , польський -ski <g/> , -cki <g/> ,
doc#12 . </p><p> 6. Апострофа після губних перед йотованими в російських і польських власних назвах не пишемо <g/> , напр <g/> . <g/> :
doc#12 не пишемо <g/> , напр <g/> . <g/> : Бяли <g/> , Вяземський <g/> . </p><p> В кінці російських географічних назв ь зберігаємо <g/> , напр <g/> . <g/> : Кємь <g/> ,
doc#15 особливої синтаксичної конструкції належить російському мовознавству <g/> . Історія цього відкриття і
doc#15 Фета відтоді чути на сторінках лінґвістичної російської літератури дуже часто <g/> . Ми не знайдемо цього
doc#15 в тих же функціях <g/> , що і в українській або російській <g/> . Захоплені теоретичними сперечаннями про
doc#15 . Але про це далі <g/> , а зараз нам слід повернутись до російського мовознавства <g/> . </p><p> Серйозне опрацювання
doc#15 . В останньому виданні своєї граматики російської </p><p> мови В. А. Богородицький <g/> , наскільки можна
doc#15 на розвитку називних речень у новітній російській мові <g/> , щоб принаймні поставити під сумнів тезу
doc#15 поетичної мови <g/> . В першій третині XIX сторіччя в російській літературній мові <g/> , як відомо <g/> , задавала тон
doc#15 речень <g/> , приміром <g/> , у Шевченка <g/> , ніж у деяких російських поетів XVIII сторіччя <g/> , хоч би у Ломоносова або
doc#15 ) або принаймні може оформлятися своєрідно ( <g/> російська мова <g/> ) <g/> . Тільки інтонація <g/> , отже <g/> , може вказувати
doc#15 спостереження 0. Патокової <g/> . На матеріялі російських повістей Шевченка вона аналізує різні
doc#15 історію їх уживання в різних стилях і жанрах російської літературної мови XVIII-XX сторіччя <g/> .
doc#15 або не тільки в ній <g/> . Адже загально відомо <g/> , що російська " <g/> демократична <g/> " проза 60-80-х років у своїх
doc#15 речення частини його <g/> . Прозова мова клясиків російської літератури першої половини XIX сторіччя <g/> ,