Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 « <g/> Радійте <g/> , - писав він Волинському 1855 року <g/> , — що хоч одна людина в усій Малоросії почуває готовість працювати з ентузіяз- мом <g/> » ' <g/> .
doc#62 " <g/> Так <g/> , - пише вона <g/> , - село я ненавиджу <g/> , а знаю я його дуже добре <g/> " <g/> .
doc#62 " <g/> Я <g/> , - пише він <g/> , - власне <g/> , не переконаний <g/> , що допомога голодним у Росії серйозне діло <g/> .
doc#12 <p> 2. В прикметникових наростках -ськ- <g/> , -цьк- <g/> , -зьк- і в іменниковому наростку -иськ- пишемо ь <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 7. У наростку -тель пишемо завжди е <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Б. 3 правопису наростків </p><p> 1. У здрібнілих і пестливих наростках -еньк- <g/> , -есеньк- <g/> , -оньк- <g/> , -юсіньк- і в згрубілому наростку -ісіньк- пишемо ь після н <g/> , напр <g/> .
doc#62 Писали тоді переважно " <g/> для дітей <g/> " <g/> .
doc#76 <p> Писав Тичина 1918 p. <g/> : « <g/> Сто сот собак німецьких і стільки ж з Дону в еполетах обсіло трон і загарчало на народ <g/> .
doc#30 Пишіть <g/> , коли не шкода часу й паперу <g/> .
doc#26 <p> Пишу тут про редактора <g/> .
doc#37 Писав я й численні рецензії на театральні вистави театрів Вол <g/> .
doc#12 Писати треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає етимології слова <g/> .
doc#62 Пише він у есеї про літераторів <g/> : " <g/> Світ повен дурноверхих <g/> , а ви думаєте виграти <g/> , якщо світ голосуватиме <g/> !
doc#30 Пишу в минулому часі <g/> , вони й тепер грають <g/> , але оце вперше я вже не здолаю до них <g/> , бо це мені тепер непереборна віддаль <g/> .
doc#102 Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#34 Пише він поезію чи прозу <g/> , — він однаково лишається поетом <g/> .
doc#75 Пишете про лілеї <g/> ?
doc#19 Писав він найбільше в вісімдесяті роки <g/> , ті роки <g/> , коли дійсність здавалася безнадійно чорною <g/> , коли в остаточно <g/> , думалося <g/> , знеможене тіло України <g/> , мов п'явки впилися чужинці <g/> , « <g/> ляхи вкупі з москалями <g/> » <g/> , коли все рідне <g/> , святе було відкинуте <g/> , зневажене <g/> , коли не без підстав у літературі панували тони чорної зневіри і безнадійно-похмурого скиглення <g/> , коли навіть національний гімн склав Чубинський на самих « <g/> ще не <g/> » і на покликах до минулого <g/> .
doc#21 <p> Писати літературні твори <g/> , обговорювати їх — тут перешкод не ставлено <g/> .
doc#101 Писав на різні теми <g/> , але завжди все-таки провідними були теми й ідеї <g/> , пов'язані з українською культурою <g/> .