Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Літературна мова й далі розвивалася в напрямі ускладнення і поширення своєї діялектної многоосновности <g/> , що зовсім не виключало спеціяльної праці над розвитком популярної <g/> , приступної для малоосвіченого читача чи слухача мови <g/> . </p>
doc#9 , а почасти вношені до неї і ввесь час далі <g/> , були не випадковим злом <g/> , а конче потрібним і закономірним набутком при зростанні літературної мови й ширення її сфер <g/> .
doc#9 У другій половині її творчого життя <g/> , коли вона була відірвана від рідної Волині <g/> , природніше говорити не про волинські <g/> , а про галицькі мовні впливи <g/> , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а далі і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> .
doc#9 « <g/> Щодо мови <g/> , — пише М. Чернявський <g/> , — М. Коцюбинський був прихильником мови західноукраїнської й почасти галицької <g/> , а Грінченко навпаки <g/> » <g/> , — і далі ілюструє це такими конкретними малюнками <g/> : « <g/> Деякі з рукописів і Грінченко <g/> , і я зрікались читати через їх мову <g/> .
doc#9 <p> Відзначу нарешті досить послідовне вживання прикметника-займенника цілий відповідно до використовуваного на Східній Україні ввесь і прикметника одинокий відповідно до вживаного далі на схід єдиний ( <g/> « <g/> З одинокої на ціле татарське село кав'ярні <g/> » — « <g/> На камені <g/> » <g/> , 3 <g/> ; « <g/> Ціла подія живо стояла перед очима <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 21 <g/> ; « <g/> Обіймав ними ( <g/> очима <g/> .
doc#9 Можна піти навіть далі і висунути твердження про те <g/> , що виділити всі галицькі елементи сучасної української літературної мови — річ взагалі цілком неможлива <g/> .
doc#9 <p> Далі подаємо ті прийменникові конструкції <g/> , де західноукраїнський і східноукраїнський варіянти в літературній мові співіснують рівнобіжно <g/> . </p>
doc#9 Сербії <g/> ) <g/> , вона дуже скоро увібрала в себе мовні традиції народного епосу <g/> , складеного загалом штокавським діялектом <g/> , а далі ( <g/> заходами Загреба <g/> ) ще й деякі традиції мови дальматської поезії XVI —XVII століть <g/> . </p>
doc#9 Тоді <g/> , так само непомітно <g/> , впливав би галицький елемент <g/> , а якби Україна і далі все ниділа <g/> , він став би пануючим <g/> »lviii <g/> .
doc#9 Те <g/> , що лежить далі на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Во всей сей полосе наречие употребляется твердое и грубое и от обеих первых отменное <g/> , например <g/> : в Полесье говорят <g/> : конь <g/> , нож <g/> , вол <g/> , в Глухове и Нежине — кунъ <g/> , нуж <g/> , вул <g/> , а за Лубнами — кинь <g/> , ниж <g/> , вил <g/> »lxxiii <g/> . </p>
doc#9 Маркевич уважає за « <g/> грубі <g/> » вже на південь від чернігівських положені говірки — назвімо їх тут і далі умовно полтавськими <g/> , — а ті <g/> , що лежать на північ від чернігівських <g/> , себто в термінології Шафонського литовські або поліські <g/> : що ж до чернігівських і полтавських говірок <g/> , то вони для нього вже стоять на одному рівні <g/> .
doc#10 Далі перший запал прохолов <g/> , у Державному видавництві України <g/> , що взялось видавати словник <g/> , не вистачило нібито грошей на це <g/> , друкування дальших томів зволікалося <g/> , йшло безконечно мляво <g/> .
doc#10 Проти російського слова вони подавали спершу його прямий український відповідник <g/> , а далі більш-менш повно українську синоніміку цього відповідника <g/> .
doc#10 далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 <p> Ось цей список його праць у хронологічному порядку їх появи в друку <g/> , і далі я буду цитувати їх за нумерами в цьому списку4 <g/> ) <g/> : </p><p> 1. Українська мова <g/> .
doc#10 Від 1 жовтня 1918 р. Ганцова прикомандировується до молодої катедри української мови в Київському університеті ( <g/> це була доба Гетьманату <g/> ) <g/> , а далі <g/> , як ми вже бачили <g/> , майже від заснування Української Академії Наук Ганцов зв'язує своє життя й діяльність з цією інституцією <g/> .
doc#10 Ганцов відкидає спробу Михальчука пояснити появу і в південно-українських говірках з системи мови13 <g/> ) <g/> , а йде за Шахматовим у чисто фонетичному поясненні всіх змін <g/> , тільки виводить на відміну від Шахматова усі монофтонги не з другої частини “ <g/> дифтонга <g/> ” <g/> , а з його першої частини ( <g/> 4 <g/> , 136 і далі <g/> ) <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#10 Південно-східні говірки Ганцов слідом за Михальчуком уважає за наслідок вимішування на степовому і почасти лісостеповому просторі представників південно-західніх і північних говірок <g/> ; нове в Ганцова те <g/> , що він відносить постання цих говірок на пізніший час — 16—17 сторіччя ( <g/> 5 <g/> , 83 <g/> , 110 <g/> ) і підкреслює їх південно-західну основу <g/> , що визначила їх фонетичну систему <g/> , тоді як північні говірки вплинули більше на морфологічну систему <g/> , бо вона була простіша на півночі ( <g/> 5 <g/> , 121 і далі <g/> ) <g/> .
doc#10 Південно-київські говірки Ганцов уважає за результат тривалого співжиття північних і південних говірок <g/> , почасти також — південно-західніх і південно-східніх <g/> , вбачаючи в цьому підставу постання літературної мови на їх основі ( <g/> 5 <g/> , 132 й далі <g/> ; 12 <g/> , 228 <g/> ) <g/> .