This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | мовця ( <g/> чи читача <g/> ) <g/> . Літературна мова й | далі | розвивалася в напрямі ускладнення і поширення |
doc#9 | 1905 рр <g/> . <g/> , а почасти вношені до неї і ввесь час | далі | <g/> , були не випадковим злом <g/> , а конче потрібним і |
doc#9 | , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а | далі | і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> . |
doc#9 | й почасти галицької <g/> , а Грінченко навпаки <g/> » <g/> , — і | далі | ілюструє це такими конкретними малюнками <g/> : « |
doc#9 | прикметника одинокий відповідно до вживаного | далі | на схід єдиний ( <g/> « <g/> З одинокої на ціле татарське |
doc#9 | мови дуже важко <g/> . Можна піти навіть | далі | і висунути твердження про те <g/> , що виділити всі |
doc#9 | цього звороту в літературній мові <g/> . </p><p> | Далі | подаємо ті прийменникові конструкції <g/> , де |
doc#9 | , складеного загалом штокавським діялектом <g/> , а | далі | ( <g/> заходами Загреба <g/> ) ще й деякі традиції мови |
doc#9 | , впливав би галицький елемент <g/> , а якби Україна і | далі | все ниділа <g/> , він став би пануючим <g/> »lviii <g/> . |
doc#9 | и тяжелого выговора не имеет <g/> » <g/> . Те <g/> , що лежить | далі | на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване |
doc#9 | положені говірки — назвімо їх тут і | далі | умовно полтавськими <g/> , — а ті <g/> , що лежать на північ |
doc#10 | вийшов без належної повноти матеріалу <g/> . | Далі | перший запал прохолов <g/> , у Державному |
doc#10 | спершу його прямий український відповідник <g/> , а | далі | більш-менш повно українську синоніміку цього |
doc#10 | і через особисті подорожі й контакти ( <g/> див <g/> . | далі | <g/> ) <g/> . </p><p> Ось цей список його праць у хронологічному |
doc#10 | у хронологічному порядку їх появи в друку <g/> , і | далі | я буду цитувати їх за нумерами в цьому списку4 <g/> ) <g/> : </p> |
doc#10 | університеті ( <g/> це була доба Гетьманату <g/> ) <g/> , а | далі | <g/> , як ми вже бачили <g/> , майже від заснування |
doc#10 | “ <g/> дифтонга <g/> ” <g/> , а з його першої частини ( <g/> 4 <g/> , 136 і | далі | <g/> ) <g/> . Ця настанова довести за всяку ціну історичну |
doc#10 | просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; | далі | він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи |
doc#10 | , бо вона була простіша на півночі ( <g/> 5 <g/> , 121 і | далі | <g/> ) <g/> . Ганцов висловлює як припущення думку про те <g/> , |
doc#10 | літературної мови на їх основі ( <g/> 5 <g/> , 132 й | далі | <g/> ; 12 <g/> , 228 <g/> ) <g/> . Дурново писав з цього приводу <g/> : “ <g/> Ця |