Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 Трагедію безґрунтянина Росселіні бачить інакше <g/> , ніж її бачив Коцюбинський <g/> .
doc#59 Виявляється <g/> , що дії ці ростуть зі своєрідного українського варіянту екзистенціялізму <g/> .
doc#27 Наші сусіди черкеси теж активізувалися і змусіли нас до бойових дій ' <g/> . </p>
doc#50 Франка і « <g/> Мандрівних елегій <g/> » Миколи Вороного здавалося <g/> , що в М. Рильського спершу в « <g/> На узліссі <g/> » <g/> , а потім особливо в « <g/> Чумаках <g/> » октава дійшла можливої межі досконалости <g/> .
doc#21 Екстаза взагалі завжди була чужа Гніздовському <g/> .
doc#81 Якщо й були дівчата <g/> , як от Муся Зуніна <g/> , вони були там через свої зв'язки з кимсь із хлопців <g/> , — Муся була сестрою Тосі Зуніна <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Войовнича антиукраїнська пропаганда Общества імени Духновича найповніше виявилася в серії популярних брошур “ <g/> Народної бібліотеки <g/> ” та споріднених виданнях <g/> , разом 115 назв ( <g/> Magocsi 159 <g/> ) <g/> .
doc#72 Особливо значущі були декрети ВУЦВКу й Раднаркому з ЗО квітня 1925 року “ <g/> Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату <g/> ” та декрет Раднаркому з 16 липня того ж року “ <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> ” ( <g/> “ <g/> Збірник узаконень <g/> ” ч. 26 <g/> , 6 червня 1925 <g/> , 202 і далі <g/> ; ч. 56 <g/> , 10 серпня 1925 <g/> , 653 і далі <g/> ) <g/> .
doc#15 in prädikativer Funktion 105,108 </p><p> allgemeiner Begriff 110 Anakoluth 103 </p><p> Attrubut 104-106,108 </p><p> • im Nominativ 104-105 </p><p> Aushängeschilder 109 </p><p> Ausrufsatz 30 ( <g/> n. 27 <g/> ) <g/> , 99-100,102 Aussage 50 ( <g/> n. 115 <g/> ] <g/> , 88 </p><p> Äusserung 30 ( <g/> n. 27 <g/> ) <g/> , 50 ( <g/> n. 115 <g/> ] <g/> , 99 </p><p> • einteilige 30 ( <g/> n. 27 <g/> ] </p><p> • zweiteilige 30 ( <g/> n. 27 <g/> ) </p><p> Beiordnung 109 </p><p> Dativ der </p><p> handelnden Person 107 </p><p> dislocation des membres de phrase </p><p> 62 </p><p> Emotionalität 99 Emotiv 88 </p><p> expression parlee 49 Gruppe </p><p> • des Subjekts 105 </p><p> • des Prädikats 105 halbprädikative Verbindung 106 handelnde Person 107 </p><p> Hörer 105-106 Impressionismus 108 Interjektion 98 Intonation 105-106 Kasus </p><p> • obliquus 105 </p><p> n mit Präposition 104 Kategorie des Zustandes 107 Literatursprache 103-104,108-109 </p><p> • gegenwärtige 103 </p><p> • heutige 104 </p><p> • neuere 102 Mitteilung 99 Modalität 101 Name 99 </p><p> • im Kasus obliquus 104 </p><p> • im Nominativ 104 </p><p> Nomen 102,112 </p><p> • substantivisches 98 </p><p> • im Nominativ 107-108,111 Nominalausdruck 75,107 </p><p> nominaler Nominativsatz 109 </p><p> • Hauptglied 100 </p><p> Nominalsatz 99,105-106 </p><p> • Ausdruck 98 </p><p> • Begriff 98 </p><p> • demonstrativer 102 </p><p> • eingliedriger 98-112 </p><p> a Anhäufung 101,109 n Bildung 101 ° demonstrativer 101 n Entstehung ( <g/> szeit <g/> ) 101-102 <g/> , 108 </p><p> o Gebrauch 101,103 Q Genese 102 a Hauptglied 101,111 n Herkunft
doc#12 : просьба ( <g/> не прозьба <g/> , —бо <g/> : просити <g/> ) <g/> , молотьба ( <g/> не молодьба <g/> , —бо <g/> : молотити <g/> ) <g/> , діжка ( <g/> бо <g/> : діжа <g/> ) <g/> , надхнення <g/> , зідхати ( <g/> бо <g/> : дихати <g/> ) <g/> , але тхір <g/> , затхлий <g/> .
doc#47 Ось мама боронить беззахисних котів від жорстокої Уліти <g/> ; забороняє жорстоку гру з Мамуркою <g/> ; до мами біжать діти зі скаргами на всі несправедливості <g/> ; у маму ніжно закоханий лютий пес Гектор і <g/> , так само <g/> , гер фон- Кравзе <g/> , з усіх людей тільки їй кориться перший з них <g/> ; це мати пестить приреченого на заріз страшного бугая Буцила <g/> ; « <g/> всі діти хочуть попасти до мами <g/> , притулитися лицем до її лиця <g/> , до її милої долоні <g/> » <g/> ; мама « <g/> радісна й ласкава <g/> » <g/> ; ось <g/> , « <g/> уся якась просвітлена і радісна <g/> » <g/> , вона стоїть у сонці <g/> .
doc#9 ще 307 <g/> ; Жел <g/> .
doc#5 <p> Чи був другий і останній роман Підмогильного твором протисовєтським <g/> ?
doc#4 <p> А може за всіма цими апокаліптичними візіями ховається той дитячий страх <g/> , що його так добре відтворив у двох рядках Люїс Каррол <g/> : </p><p> We are but older children <g/> , dear <g/> , </p><p> Who fret to find our bedtime near <g/> . </p>
doc#15 unvollständiger 98-99,101-103 <g/> , 111-112 </p><p> • zweielementiger 104 </p><p> • zweigliedriger 102-103,106,109 Satzäquivalent 99 </p><p> Satzglieder 103,106,111 </p><p> • adverbialisierte 102 </p><p> • adverbielle 102 </p><p> • Dislokation 104 </p><p> • gesonderte 105 </p><p> • in Postposition 105 </p><p> in Präposition 105 </p><p> Satzjreihe 103 </p><p> Satzfragment 108 </p><p> Satzstück 30 ( <g/> n. 27 <g/> ) </p><p> Satzwort 42 </p><p> Satztypen 99 </p><p> Schriftsprache 101,103 </p><p> Sprache </p><p> • europäische Sprachen 99 </p><p> • heutige 107 </p><p> • indoeuropäische Sprachen 100 </p><p> • jetzige 106 </p><p> • lebendige gesprochene 101-102 </p><p> • neue Sprachen 99 </p><p> • poetische 102,108 </p><p> • Russisch </p><p> и Literatursprache 102 </p><p> • Ukrainisch </p><p> а Literatursprache 101 ■alte 107 • neue 102 </p><p> Sprecher 106 </p><p> Subjekt 100,104-105,106,109-111 </p><p> • psychologisches 98 </p><p> • die handelnde Person ausdrückendes 107 </p><p> Substantiv ( <g/> um <g/> ) 98,106-107 </p><p> • adverbialisiertes prädikatives 107 </p><p> • im nominativ 104,106 </p><p> • selbständiger 107 </p><p> syntaktische Konstruktion 98-99 <g/> , </p><p> 104,107 </p><p> • alte 99 </p><p> • archaische 107 </p><p> • substantivische 107-108,111 </p><p> ° mit dem Nominativ des Nomens 107 </p><p> • substantivlose 107 </p><p> • unpersönliche 107 </p><p> Teilsatz 108 </p><p> Titel 99,111 </p><p> Überschriften 109 Umgangssprache 104,108-109 </p><p> • archaische 104 </p><p> • heutige 104 </p><p> • mündliche 109 Unterordnung 109 Verbalnexus 105 </p><p> Verbalsatz 99 </p><p> Verbum 98 </p><p> • Auslassung 98 </p><p> • finitum 101 </p><p> • unpersönliche Form 107 Volkssprache 109 </p><p> • lebende 103 </p><p> Vorstellung </p><p> • Aufspaltung von Vorstellungen 99 </p><p> • eines Gegenstandes 107 </p><p> • Vereinigung von Vorstellungen 99 </p>
doc#15 Im eingliedrigen Nominalsatz ist unbedingt das Hauptglied des Satzes vorhanden <g/> , ausgedrückt im Nominativ eines Nomens <g/> , das in sich <g/> , wenn auch in unentwickelter Form <g/> , die Bedeutung des Subjekts und des Prädikats miteinander vereinigt <g/> , und deswegen einer Ergänzung aus dem Zusammenhang oder aus den Umständen <g/> , wie das den unvollständigen Sätzen eigen ist <g/> , nicht bedarf <g/> .
doc#15 Aber wie wäre diese Behauptung damit in Einklang zu bringen <g/> , dass <g/> , wie die bisherigen Untersuchungen zeigen <g/> , die eingliedrigen Nominalsätze in der Literatursprache früher in der Poesie belegt sind als in der Prosa <g/> ? </p>
doc#15 <p> Bedeutungselemente des Prädikats liegen ohne Zweifel vor <g/> , denn sonst könnten diese Konstruktionen nicht in selbständiger Rolle und in der Rolle einer unabhängigen und selbständigen sprachlichen Einheit auftreten <g/> .
doc#15 Sein fühlbarstes Element ist die Pause zwischen der Gruppe des Subjekts und der Gruppe des Prädikats <g/> , denn die Erhöhung des Tones und die Verlangsamung des Tempos <g/> , die das prädikative Adjektiv vom attributivem unterscheiden kann <g/> , ist nicht sehr scharf und deutlich und überhaupt nicht verpflichtend <g/> .