Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Загалом <g/> , отже <g/> , наростки прикметників характеризуються далеко більшою розпливчастістю значення <g/> , ніж іменникові <g/> , що знову ж таки знаходить своє пояснення в тому <g/> , що прикметник у реченні не виступає самостійно <g/> , а при іменнику <g/> .
doc#40 Щоб субстантивізація прислівника відчувалася <g/> , при ньому мусить бути поставлений прикметник або прийменник — слова <g/> , що вживаються звичайно при іменнику <g/> ; іноді субстантивізація приводить до того <g/> , що прислівник набирає здатности відмінятися <g/> , приймаючи закінчення прикметника або іменника <g/> , напр <g/> .
doc#40 ) <g/> , а головне — при іменнику будь-якого роду <g/> , якщо треба показати емоційне ставлення — співчутливе або зневажливе <g/> , напр <g/> .
doc#40 Неповне узгодження прикметника з іменником буває <g/> : </p><p> 1. Коли два прикметники в однині <g/> , що стосуються до різних предметів однієї назви <g/> , стоять при іменнику в множині <g/> , </p><p> напр <g/> .
doc#40 <p> Якщо при іменнику в формі називного відмінка <g/> , зв'язаному з числівниками два <g/> , три <g/> , чотири є прикметник <g/> , то він може стояти в формі називного відмінка <g/> , себто цілком узгоджено <g/> , напр <g/> .
doc#53 Нарешті <g/> , можна відзначити в цьому контексті вживання інфінітива з семантикою призначення при іменнику з конкретним значенням <g/> : « <g/> Яблука плоду доброго їсти <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 115 <g/> ) <g/> ; « <g/> Твоя ласка про смерть ёго гірку розказати <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 93 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Виняток становлять титули <g/> , постійно вживані при іменнику на відрізнення предмета від інших одноіменних ( <g/> Ярослав Мудрий <g/> , Данило Галицький <g/> , Новгород Сіверський <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона може бути вжита при іменнику неозначеної родовости <g/> , як от <g/> : « <g/> I на стовпі бляшане півпівника <g/> » ( <g/> Свідз <g/> .
doc#40 Тепер він звичайний тільки тоді <g/> , коли при іменнику є прикметник або числівник <g/> , напр <g/> .
doc#40 , в- ( <g/> чинити— вчинити <g/> , красти — вкрасти <g/> ) <g/> , про- ( <g/> жити — прожити <g/> , мовчати — промовчати <g/> , читати — прочитати <g/> ) <g/> , о- ( <g/> звичайно при іменних основах <g/> : сліпнути — осліпнути <g/> , німіти — оніміти <g/> , сідлати — осідлати <g/> ) <g/> , НА- ( <g/> писати — написати <g/> , хмурити — нахмурити <g/> , вчити — навчити <g/> ) <g/> , за- ( <g/> ржавіти — заржавіти <g/> , вербувати — завербувати <g/> ) <g/> , при- ( <g/> спитися — приснитися <g/> ) тощо <g/> .
doc#40 Лапками відокремлюємо цитати <g/> , а також слова <g/> , вжиті іронічно <g/> , при інтерференції прямої мови тощо ( <g/> Наприклад <g/> , лапки при цитатах <g/> : « <g/> Франко взяв на себе ролю не тільки проповідника « <g/> нових шляхів« <g/> , але й справжнього каменяра-чорноробочого <g/> , що « <g/> п'ядь за п'яддю <g/> » одвойовує доступ до « <g/> великої дороги <g/> » і розчищає тисячні перепони до неї <g/> » — Петл <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 Вона вживається при інтонації переліку ( <g/> однорядні члени речення <g/> , сурядні і супідрядні речення <g/> , коли їх понад два <g/> ) <g/> ; при інтонації відокремлення ( <g/> відокремлені звороти й підрядні речення <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> б. Умовна частка би ( <g/> після голосних б <g/> ) <g/> , за допомогою якої твориться умовний спосіб дієслова <g/> , може вживатися і при інфінітиві і в неповних реченнях <g/> , що не мають дієслова <g/> , однаково надаючи реченню умовного значення ( <g/> пор <g/> .
doc#40 Як ми вже бачили на поданих вище відмінах нашого першого прикладу <g/> , дієслово говорения лишається і при непрямій мові і при інших конструкціях <g/> .
doc#45 Він не був поетом <g/> , але він знайшов поетичний вислів своїм почуттям <g/> : рядки народної пісні <g/> , що їх він наводить у Гол 93 і не раз повторює при інших нагодах — </p><p> Не всі тії сади родят <g/> , котрі зацвітают <g/> , </p><p> не всі тоті побираются <g/> , котрі ся кохают <g/> . </p>
doc#40 При цьому <g/> , коли перший складник з- або до- <g/> , то вони виринають у виборі відмінка <g/> , — такі складені прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#40 Поза тим накреслюється тенденція вживати форм на -ши в реченнях минулого часу <g/> , а форми на -чи при інших часах <g/> , хоч є <g/> , звичайно <g/> , багато відхилень від цього <g/> , бо система тут не усталена <g/> , пор <g/> .
doc#25 <p> Визнати первісну твердість губних перед е означало визнати <g/> , що після них е не могло розвиватися як е в інших випадках перед занепалими ъ <g/> , ь <g/> , себто не могло переходити в і. Михальчук це і робить ( <g/> 10 <g/> , 25 <g/> ) <g/> , спираючися на слова типу мед <g/> , — при іншому поясненні справді загадкові в українській фонетичній системі <g/> .