Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 порядку в черзі <g/> , і говорю з ним по-російськи <g/> , — мова <g/> , якої тутешні ще не опанували <g/> . І чудо — мене
doc#81 <p> І люди були інакші <g/> . У місті ще панувала польська мова <g/> . Вона рясно позначалася й на українській <g/> .
doc#81 протирадянські <g/> . Одна з них <g/> , « <g/> Українська мова в совєтській Україні <g/> » Романа Смаль-Стоцького
doc#81 в їхньому випадку <g/> , і це була чиста правда <g/> . </p><p> Далі мова перейшла на моїх колеµ нижчого ранµу <g/> . Я не чув
doc#81 а з погляду « <g/> товариша <g/> » Галицького — коли зайшла мова про Лева Юхимовича Догадька <g/> . Галицький <g/> : </p><p> — А що
doc#81 велике листування в повоєнні роки <g/> , і про це буде мова далі <g/> . </p><p> Як я собі уявляю <g/> , люди <g/> , що лишилися в
doc#81 дуже порядно <g/> , міг зрадити й не зрадив <g/> , про що мова буде незабаром <g/> . Але <g/> , щоб покінчити з ним <g/> , скажу
doc#81 й викрите <g/> . Але один його гріх я знаю <g/> , і про це буде мова тут зразу після згадки про Миколу Олексійовича
doc#81 стаття з'явилася під іншою назвою — « <g/> Уярмлена мова <g/> » <g/> . Цю лекцію журналістичного сприту дав нам
doc#81 з Іваном-Юрієм <g/> , про якого передше мовилася мова <g/> ) <g/> , сталося це вже пізніше <g/> , у Львові <g/> , коли туди
doc#81 . І воно йшло зовсім не погано <g/> , хоч моя польська мова була більше теоретична й пасивна <g/> . Але ми
doc#81 швидко <g/> , наче захлинаючися <g/> , але при тому його мова не втрачала логічности і ієрархічности <g/> . Він
doc#81 , і з утікачами з-поза Збруча <g/> . « <g/> Українська мова в устах учителя <g/> » Олександра Панейка або « <g/> Шляхи
doc#81 » Львові <g/> . Не виблискувала своєрідністю й мова Валеріяна Ревуцького про драматургію
doc#81 еміµрацію <g/> , геть пізніше <g/> , вже в Німеччині <g/> , де й мова про неї буде <g/> . « <g/> Облога <g/> » була сіра п'єса і ще
doc#81 рік у Львові був не лише щасливий — про це вже була мова <g/> , — бо він був перший і єдиний у моєму житті рік <g/> ,
doc#81 несподіванок <g/> . Усі офіцери дивізії були німці <g/> , мова команди була німецька <g/> , нагляд був пильний <g/> . Як
doc#81 , в поїзді й на станціях суцільна німецька мова <g/> … Чужина <g/> , яку я так хотів бачити і яку тепер я так
doc#81 я думав — який чорт мене смикнув <g/> ? І моя німецька мова мала акцент <g/> , і моя довга синя шуба з
doc#82 штамп <g/> , кричущо невідповідний <g/> , коли мова про американські комп'ютери <g/> . А відданість «