Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 режиму <g/> , що протримався майже п'ять років — до 27 жовтня 1944 р. <g/> , — була подібна до політики
doc#72 початкових шкіл зросла до 14.430 <g/> , російських — до 1.504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були —
doc#63 не всім зрозумілою <g/> . </p><p> Поєднання цих двох рухів — до національного і до суб'єктивного — річ
doc#16 різнохарактерних <g/> , але на одне скерованих сил — до якого етапу українство переходить тепер <g/> . </p><p> А ця
doc#81 , чи був там Кухар і куди вів його слід — до Бабиного Яру <g/> , чи на німецьку каторгу <g/> , чи на
doc#40 пробойовик — до неологізмів <g/> , а вояк або солдат — до діяхронно-невтрального лексичного фонду <g/> .
doc#40 під наголосом -а <g/> , не під наголосом -у <g/> : до столу — до столу <g/> , до двору — до двору <g/> , з моста — з мосту <g/> , з
doc#40 не до самого предмета <g/> , а до його ознак <g/> , стільки — до кількосте <g/> . </p><p> Західноукраїнські говірки <g/> ,
doc#81 послати до війська <g/> , завтра — до НКВД <g/> , сьогодні — до Росії <g/> , завтра — до якоїсь там символічної
doc#21 його запросили чи мають запросити туди чи сюди — до якоїсь там ґалерії <g/> , на якусь там виставку <g/> , до
doc#59 закономірністю асоціяцій до ідеї твору — до прощання з учора <g/> : </p><p> Я згадав самотню грушу серед
doc#36 , що стало вершиною й підсумком його творчости — до теми Розп'яття <g/> . Ця тема переслідувала й
doc#81 спільну подорож — мою з Мишком Тетієвським — до Москви <g/> . Це було ще перед Кавказом <g/> , скоро після
doc#75 : « <g/> Аеропляни й усе довершенство техніки — до чого це <g/> , коли люди одне одному в вічі не
doc#27 радше селянського <g/> , ніж поміщицького типу — до смерти на занедбаному злиденному хуторі <g/> , були
doc#81 до сіл близьких до Криниці <g/> , третього — до далеких <g/> . Так поділено нас на три кляси <g/> . Я з
doc#81 до вокзалу і — як ми потім дуже добре усвідомили — до двох тюрем <g/> , Московська — до великих заводів
doc#37 літературних традиціоналістів <g/> , Чапленкові — до літературних новаторів і так далі <g/> , без кінця й
doc#73 Барка <g/> , Кравців <g/> , почасти Славутич <g/> ) <g/> , четверті — до новішого фолкльору ( <g/> Багряний <g/> , Веретенченко <g/> ,
doc#40 і етимологічного правопису ( <g/> шістнадцять — до вимови ближче було б шіснадцять <g/> ) <g/> . У передачі на