Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 Слово « <g/> ренегат <g/> » — латинського походження і означає перекинчик <g/> , людина <g/> , що змінила свої попередні погляди й перейшла до ворожого табору <g/> .
doc#102 , не пригадую <g/> ) Олесь Гончар приїхав з якоюсь делегацією ( <g/> мабуть <g/> , був посланий до Об'єднаних Націй <g/> ) і погодився виступити у нас у Колумбійському університеті <g/> . Я міг просто
doc#102 як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> , подарував книжку з написом <g/> . Я її маю <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> »
doc#102 Коли почалася війна <g/> , його негайно забрали до війська <g/> , як казали <g/> , « <g/> добровільцем <g/> » <g/> .
doc#102 Правда <g/> , було й друге <g/> , яке ми теж з'їли <g/> . </p><p> Тоді він запросив мене до другої кімнати і став мені оповідати <g/> , що <g/> , як йому стало відомо <g/> , я
doc#102 А при тому він додав <g/> , що якби він це знав <g/> , то не рекомендував би до Академії <g/> .
doc#102 Значить <g/> , стаття була надрукована перед тим <g/> , далеко перед тим <g/> , але Гончар довідався про неї після того <g/> , як мене рекомендував до Академії <g/> . </p>
doc#102 І так воно й пішло від цього аж до « <g/> Собору <g/> » <g/> . </p>
doc#103 Він взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто скептично <g/> . </p>
doc#103 Він взагалі ставився до людей <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в якому жив <g/> , — надто скептично <g/> . </p>
doc#103 Десь за місяць до трагічного 12 квітня несподівано професор порушив своє традиційне « <g/> табу <g/> » на будь-які інтерв'ю й погодився на розмову <g/> . </p>
doc#103 Час від часу з'являється якась добра душа <g/> , котра допомагає впоратися з різними побутовими справами <g/> , прогулятися <g/> , іноді навіть провести до кінотеатру <g/> .
doc#103 А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , дивився <g/> , як правило <g/> , старі клясичні фільми <g/> .
doc#103 Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися дати мені інтерв'ю. Але перед початком розмови поставили умову <g/> : «
doc#103 Чи залишилися « <g/> закритими <g/> » для публічного обговорення якісь теми <g/> , сторінки <g/> , нюанси Вашого життя й до сьогодні <g/> ? </p>
doc#103 Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> .
doc#103 Зрештою <g/> , мені до цього не звикати <g/> .
doc#103 Навіть коли люди певні <g/> , що вони однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p>
doc#103 , що вони однодумці <g/> , — вони не однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в
doc#103 говорити раціонально <g/> . </p><p> — А « <g/> думки інших <g/> » про Вас коли-небудь « <g/> брали близько до серця <g/> » <g/> ? </p><p> — У взаєминах з іншими людьми я завжди намагався дотримуватися певної дистанції