Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 , винагородою Потебні — повертаючися до нього — за мовчазну <g/> , стійку стриманість у житті <g/> ,
doc#35 наші <g/> , — всіх врагів да сокрушим роги <g/> » <g/> . Слово для нього — меч духовний ( <g/> твердая криця <g/> ! <g/> ) <g/> , але цьому
doc#84 і нещасний він чи не нещасний <g/> . Хіба позичити в нього — навіки позичити — 50 карбованців <g/> , за що і
doc#59 умів і уміє « <g/> не скоритись життю <g/> » <g/> . Одначе це для нього — не віра і навіяння <g/> , не імператив розуму <g/> , а
doc#98 аж ніяк не належав <g/> ) <g/> . І з іншим пагіллям <g/> . </p><p> Саме про нього — не критичний дослід <g/> , не бібліографічний
doc#50 , а взятий з природної живої мови <g/> . Тому слова в нього — не словникові холодини <g/> , а живі носії
doc#46 Юрієві <g/> , але при зустрічах я був пан Юрій <g/> , а для нього — пан Євген <g/> . У наїзди з Реґенсбурґу <g/> , де він жив <g/> ,
doc#10 , уся характеристика відміни іменників у нього — просто “ <g/> вплив основ <g/> ” одного типу на інші <g/> . </p><p> Сама
doc#35 зброя <g/> » <g/> . Його Бог — страшний у своїй силі <g/> , а поруч нього — сидять не переможені й скривджені <g/> , а «
doc#25 розглядають як мовні родини чи прамови <g/> . Мови в нього — слов'янська <g/> , германська <g/> , романська тощо <g/> .
doc#19 . Але все це для нього побіжне <g/> . Основне для нього — трагедія батька <g/> , що бачить <g/> , як руйнується
doc#92 суперечливі і по-своєму навіть — для нього — трагічні <g/> . У глибині душі існування українців
doc#42 роті <g/> , « <g/> як величезний <g/> , не по дірці чіп <g/> » <g/> . Небо для нього — тільки « <g/> захмарні ями <g/> » <g/> . Осьмачці належить
doc#43 протиставлення двох світів <g/> , видимий світ у нього — тільки іпостась невидимого <g/> , повнота життя в
doc#16 цілковитої вичерпаности <g/> , передчасної і — для нього — цілком несподіваної <g/> . Ані політичних осягів <g/> ,
doc#59 . Те <g/> , що об'єктивно — жертва <g/> , суб'єктивно для нього — щастя <g/> . Нагадаємо ще раз слова <g/> , сказані з
doc#84 » <g/> . Одначе випередити час або відстати від нього — ще не означає стати над часом <g/> . Це означає
doc#68 хочете <g/> , — ні від кого не залежний <g/> . Шевченко для нього — як українська мова <g/> . Він нею пише <g/> , він нею дихає
doc#63 з неоклясицизмом <g/> , ми принаймні доросли до нього — і тому наші атаки на нього мають зовсім інший
doc#72 , 187 <g/> ) <g/> . Розвиток української культури був для нього “ <g/> націоналістичним розмноженням культур <g/> ” (