Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 <p> Можна і слід сперечатися про те <g/> , чи цих засад вистачає для піднесення людини українського визвольного руху на новий <g/> , вищий щабель <g/> .
doc#9 »1. А ще красномовніша була позиція Б. Грінченка <g/> , який мовчки виключив М. Старицького з числа використаних у своєму словнику джерел <g/> , хоч до числа цих джерел входять такі типово галицькі етнографічні матеріяли <g/> , як записи В. Шухевича <g/> , О. Кольберґа <g/> , І. Верхратського або В. Гнатюка <g/> .
doc#40 В дійсності речення таки членуються на пари <g/> , але не на пари слів <g/> , а на пари комплексів <g/> , і число цих комплексів таке саме <g/> , як і пар <g/> .
doc#15 Як розглядати головний член цих словосполук - називний відмінок імени - не встановлено <g/> : одні розглядають його як присудок ( <g/> Пєшковський <g/> ) <g/> , другі - як підмет ( <g/> Булаховський <g/> ) <g/> , треті - як сполучення підмета з присудком ( <g/> Шахматов <g/> ) <g/> .
doc#15 Відмінно від Шахматова він уважає - в згоді зі своїм загальним поглядом на речення як на словосполучення предикативного характеру <g/> , - що головний член цих речень не відповідає сполученню суб'єкта з предикатом <g/> , а є просто присудок <g/> ; саме тому тут не може бути ні підмета <g/> , ні дієслівного присудка <g/> : " <g/> Пробуючи додавати можливі тут без зміни значення предикати <g/> , переконуємося <g/> , що воно не тільки не тягнеться до них <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , не зносить їхньої присутности <g/> " <g/> .
doc#72 Цілковито підпорядковуючи свою творчість пропаґанді партійної лінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної вартости <g/> .
doc#74 Цілковито підпорядковуючи свою творчість про­паганді партійної пінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної вартости <g/> .
doc#31 » <g/> ; « <g/> Смердюча атмосфера <g/> » <g/> ) <g/> ; розпаношеність « <g/> просвіти <g/> » ( <g/> « <g/> Чому цих же таки " <g/> просвітянських традицій <g/> " не хоче ліквідувати наша молода марксистська критика <g/> ?
doc#3 <p> У часі ширення цих метастаз збіглося з двома іншими явищами <g/> : занепад двоїни і семантична невтралізація числівників <g/> , умовно називаних збірними <g/> , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси мали поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями діялектично-територіяльного типу <g/> .
doc#9 перерізала ті шляхи <g/> , якими йшли галицькі мовні впливи перед тим <g/> , але в вогні й руїні війни народилися нові шляхи цих впливів <g/> .
doc#51 ^3 <g/> ) Щоб із цієї різноманітности <g/> , часом навіть хаотичної <g/> , вибрати в кожному випадку один варіант і проголосити його нормою <g/> , треба підійти до діалектного матеріалу з певними критеріями <g/> , а не шукати цих критеріїв у ньому <g/> . </p>
doc#9 Думається <g/> , що цих письменників досить для добору найтиповішого <g/> , що дає з боку мови галицький літературний терен <g/> , та що це дасть нам чимало цінного лексичного матеріалу <g/> .
doc#72 Політика щодо цих останніх теж не була в усьому одинаковою <g/> .
doc#81 Більше я цих країв не бачив <g/> .
doc#9 <p> Сполучники <g/> , прийменники <g/> , характеристичні частки <g/> , вставні слова і т. п. матеріял <g/> , при якому здебільшого вже треба говорити не про якесь свідоме <g/> , навмисне позичення-переймання <g/> , а про зв'язок <g/> , прямий і кровний <g/> , так би мовити <g/> , з тією мовною стихією <g/> , яка цих словечок уживає і якій саме вони переважно і надають часто специфічного мовного кольориту <g/> : аби фінальне ( <g/> « <g/> Вона руки не простягла <g/> , Аби хоч промінь перейнять єдиний <g/> » — « <g/> Забута тінь <g/> » <g/> , II <g/> , 39 <g/> ) <g/> ; не <g/> …
doc#48 У творчості Хвильового і його спільників імпресіоністична нове- ля перейшла в стадію свого саморозкладу ( <g/> що не виключає високої мистецької якости цих творів <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок <g/> , які цих явищ не знають <g/> .
doc#52 І цих двох порогів не здолав і новіший Солженіцин <g/> . </p>
doc#81 Ідеологія цих новель близька до того <g/> , що можна було б назвати зоологічним націоналізмом <g/> , і тому тепер ніхто не наважиться їх передрукувати <g/> , а шкода <g/> , бо з мистецького погляду це справжні шедеври <g/> . </p>
doc#62 Із цих листів <g/> , а не меншою мірою і з коментаря до них постають перед читачем повні життя постаті цих письменників <g/> , почасти і їхніх колег <g/> , тексти яких не ввійшли до книжки ( <g/> Улас Самчук <g/> , Леонід Мосендз <g/> , " <g/> пражани <g/> " Ольжич <g/> , Стефанович <g/> , Лятуринська та інші <g/> ) <g/> . </p>