This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | на закінчення іншої <g/> . Тут переривається не мова | в | цілому <g/> , а тільки та синтаксична конструкція <g/> , |
doc#40 | схвильованости мовця <g/> , напр <g/> . <g/> : » Все знялося | в | його душі до пімсти <g/> . Його дитину <g/> , над якою |
doc#40 | його ( <g/> всі ці знахідні відмінки вимагають далі | в | ролі присудка перехідного дієслова <g/> , але |
doc#40 | виявом мовної недосконалости оповідача <g/> . | В | такій ролі вони часто зустрічаються в творах Г. |
doc#40 | . В такій ролі вони часто зустрічаються | в | творах Г. Квітки-Основ'яненка <g/> , напр <g/> . <g/> : « |
doc#40 | зветься повторення того самого слова | в | тій самій формі <g/> . Ґемінація <g/> , зокрема іменника <g/> , |
doc#40 | показує неоформленість певного поняття | в | слово <g/> , неокресленість цього поняття <g/> , напр <g/> . <g/> : « |
doc#40 | поняття і поступове ви- кристалізування його | в | усій сумі його ознак <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Загаснув день <g/> , і |
doc#40 | синтаксичні фігури <g/> ) будемо називати вживання | в | реченні слів одного кореня <g/> , поставлених у |
doc#40 | . <g/> ) <g/> . З погляду формально-логічного слово думу | в | першому реченні <g/> , слово слав у другому реченні — |
doc#40 | , книжку <g/> , весну або країну <g/> ) <g/> , ɐWɐƆ ɐʚɐVƆ ɐ | в | собі є слава <g/> , без додатку слав <g/> . Одначе |
doc#40 | що кожна мова має свої певні синтаксичні схеми <g/> . | В | українській мові перехідне дієслово |
doc#40 | , що коли бракує для даного слова синонімів <g/> , то | в | ролі синоніма використовується подекуди |
doc#40 | нормально не мають синонімів <g/> ) <g/> , використовує | в | ролі синоніма числівник два <g/> . </p><p> Якщо добрати і |
doc#40 | два <g/> . </p><p> Якщо добрати і розташувати синоніми | в | порядку наростання якоїнебудь ознаки <g/> , то |
doc#40 | пристрасної ораторської або ліричної мови <g/> . | В | Градації кожний дальший член <g/> , бувши сильнішим |
doc#40 | сильнішим від попереднього <g/> , включає його | в | себе <g/> , роблячи його <g/> , так би мовити <g/> , логічно |
doc#40 | « <g/> зуживання <g/> » може бути виявлене й назовні <g/> , коли | в | ґрадацію вводиться заперечення попередніх її |
doc#40 | їх емоційносте <g/> . Напр <g/> . <g/> , так використані | в | дальшому реченні слова здивовання — |
doc#40 | до однієї мети <g/> , або частини опису <g/> , що | в | сумі створюють один образ <g/> . Так буває <g/> , |