Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Решту статті заповнили відомі загальники про шпигунів <g/> , фашизм <g/> , інтервенцію і т.п. </p><p> На цей час Інститут мовознавства був розгромлений <g/> , його співробітники <g/> , майже без винятку <g/> , заарештовані й заслані в табори примусової праці <g/> , або знищені <g/> , “ <g/> Мовознавство <g/> ” перестало виходити <g/> .
doc#81 За весь час існування « <g/> Березоля <g/> » там була тільки одна п'єса <g/> , перекладена з російської мови ( <g/> « <g/> Бронепоїзд <g/> » Вс <g/> .
doc#37 У час існування МУРу не постало може епохальних творів <g/> , але балянс творчости <g/> , що породила — беручи приклади навмання і з пам яті — « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , « <g/> Поет <g/> » Осьмачки і « <g/> Білий світ <g/> » Барки <g/> , « <g/> Еней і життя інших <g/> » Косача <g/> , « <g/> Ману <g/> » Докії Гу- менної <g/> , « <g/> Повість про Харків <g/> » Лимана <g/> , « <g/> Душу і долю <g/> » Ореста тощо <g/> , не поступиться зробленому в ті ж роки в Києві й Львові <g/> . </p>
doc#81 Я зібрав матеріял ще перед тим <g/> , працюючи <g/> , як звичайно <g/> , в неділі й в один з літніх місяців ( <g/> другий — їх було вільних два — я проводив у неробстві й відпруженні в Криму <g/> , в моєму улюбленому Гурзуфі <g/> , серед виноградників і татар <g/> ) <g/> , а після закінчення викладів <g/> , в час іспитів і оборон дисертацій <g/> , у другій половині червня почав писати цю розвідку <g/> , яку <g/> , до речі <g/> , я вважаю своєю першою науковою працею <g/> , все <g/> , що було перед тим <g/> , розглядаючи як речі в найкращому випадку колонаукові <g/> .
doc#0 Тут були історик Борис Крупницький <g/> , етнограф Зенон Кузеля <g/> , якийсь час історик Михайло Антонович і мовознавець Ярослав Рудницький <g/> .
doc#52 Свого часу Емський указ забороняв українську мову в наукових і релігійних книжках і обмежував видання белетристики <g/> , але в той же час історичні документи друкувалися вільно <g/> , і грубі томи такого собі « <g/> Архива Юго-Западной России <g/> » і подібних серій виходили один за одним <g/> , під фальшивою назвою <g/> , але хто ж не розумів <g/> , що під нею ховалося <g/> .
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#72 Вважають <g/> , що в той час їх було коло 250.1922-1923 року число шкіл збільшилося до 442 ( <g/> проти 89 двомовних і 543 польських <g/> ) <g/> .
doc#81 Здавалося б <g/> , що совєтський правник мусів знати <g/> , щу чекало на тих <g/> , хто співпрацював з німцями <g/> , але він лишився в місті під час їх евакуації <g/> .
doc#71 <p> Відстежуючи головну лінію еволюції <g/> , не важко показати перші етапи розвитку української літературної мови <g/> , а також причини й час їх припинення <g/> .
doc#15 Коли він одним заходом каже про занепад деіктичних речень <g/> , партиципіяльних ( <g/> типу <g/> : дано знамено <g/> ) <g/> , речень типу час їхати і т. д. <g/> , то ледве чи можна все це підігнати під єдине правило <g/> .
doc#16 Натомість зробимо спробу в міру можливости об'єктивно висвітлити головні позитивні й негативні риси донцовщини <g/> , чи то пак вісниківства <g/> , в час її зародження й розквіту <g/> , щоб оцінити її ролю тепер <g/> .
doc#9 Не говорімо про те <g/> , що досить багато українців у вояцькій шинелі побувало в Галичині під час її окупації російським військом і чуло на місці галичан <g/> , не говорімо про полонених галичан у Росії і великоукраїнців у Галичині <g/> , — бо при цих зустрічах рідко був наявний момент імпонування галицьких мовних особливостей <g/> , а без нього і позичення їх не могли відбуватися скільки-небудь помітно <g/> .
doc#36 <p> Відомо <g/> , що приблизно в той самий час Ґе збирався малювати Яна Гуса на кострищі <g/> .
doc#59 Минув <g/> , як сон <g/> , блаженний час ґотики й барокко <g/> ; важкою стопою мудрости приходить чугунний ренесанс <g/> , чугунний ренесанс зневіреної доби <g/> . </p>
doc#10 Південно-східні говірки Ганцов слідом за Михальчуком уважає за наслідок вимішування на степовому і почасти лісостеповому просторі представників південно-західніх і північних говірок <g/> ; нове в Ганцова те <g/> , що він відносить постання цих говірок на пізніший час — 16—17 сторіччя ( <g/> 5 <g/> , 83 <g/> , 110 <g/> ) і підкреслює їх південно-західну основу <g/> , що визначила їх фонетичну систему <g/> , тоді як північні говірки вплинули більше на морфологічну систему <g/> , бо вона була простіша на півночі ( <g/> 5 <g/> , 121 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Не зважаючи на це <g/> , навіть тут — у той самий час — було 42 українські школи <g/> , 48 російських і сто двомовних ( <g/> Сірополко 72 <g/> ) <g/> .
doc#84 Здавалося б <g/> , що ці видатні імена і порушені цими людьми — в свій час — в їхній час <g/> !
doc#9 Треба тільки застерегти <g/> , xщо іронічне ставлення до цього типа ( <g/> який <g/> , можливо <g/> , становить собою портрет <g/> , зроблений з конкретного оригіналу <g/> , що тоді жив <g/> ) <g/> , яке випливає у В. Винниченка з його соціял-демократичних позицій <g/> , не дуже правдиве об'єктивно <g/> , бо історично Скалозуби були на той час — говоримо тут про їхню ролю в розвитку української літературної мови в її розмовних виявах — прогресивні <g/> .
doc#58 Бож час — для нас це наш час <g/> .