Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#43 І зовсім не в цьому справа <g/> , і зовсім не про це і не так я пишу <g/> , — І тут я <g/> , критик <g/> , бачу за християнською смиренністю хитринку в очах Барчиних <g/> , ту хитринку і ту неймовірну упертість <g/> , які я особисто в Барці особливо ціню <g/> .
doc#76 <p> Стан справ у писаннях Уварова <g/> , які я проглянув <g/> , такий <g/> : у щорічних звітах Міністерства народної освіти <g/> , що з року в рік ( <g/> до 1849 <g/> ) друкувалися в кожному квітневому числі « <g/> Журнала Министерства народного просвещения <g/> » і охоплюють у сумі коло 1500 сторінок <g/> , цікавого для нас виразу не надибано <g/> .
doc#81 Почасти вони виростали з тих заготівель до історії української літературної мови <g/> , ніколи не написаної <g/> , які я робив ще перед війною в Харкові <g/> , тільки тепер намагався поєднати мовний аспект із суто літературним <g/> .
doc#81 Я переважно сидів удома <g/> , на своєму ізольованому чорноглазівському острові <g/> , серед своїх книжок ( <g/> які я ще перед тим <g/> , пачка за пачкою <g/> , власноручно поперетягав з Римарської <g/> ) і писав <g/> .
doc#60 Не зважаючи на поради пуристів одне з таких рекомендованих слів <g/> , раніше чи пізніше і мабуть досить скоро — відімре <g/> , в умовах загальної двомовности і загального поширення російської мови <g/> , не трудно передбачити <g/> , що багато з тих слів відімруть <g/> , які якраз українського кореня <g/> , а залишаться ті <g/> , що прийшли з російської мови <g/> . </p>
doc#32 У нас виходить багато видань <g/> , які є <g/> , власне <g/> , тільки задрукованим папером <g/> .
doc#72 Щождо того <g/> , що українські сім'ї говорять по-російськи <g/> , то <g/> , здається <g/> , не так давно було <g/> , що галицькі русинські сім7 говорили по-польськи <g/> , — якби у нашої мови були такі права в Росії <g/> , які є в Галичині <g/> , то я твердо вірю <g/> , що й ми не зосталися б позаду <g/> , а тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців <g/> , пригнічених школою <g/> , урядом <g/> , громадськими інституціями <g/> , тільки я цього каменя не зважуся здійняти <g/> ” ( <g/> Сімович 1938 <g/> , 28 <g/> ) <g/> . </p>
doc#23 Вступний вірш його стверджує те <g/> , що є патосом усієї його відомої нам творчости <g/> : не колектив <g/> , а я <g/> , моя душа <g/> , мої переживання <g/> , які є водночас переживання універсальної людини <g/> , мій світ <g/> , що є світом універсальної людини <g/> ; не драма національної субстанції в конкретних історичних обставинах <g/> , а трагедія внутрішнього конфлікту <g/> , закладеного в самій істоті людської душі <g/> . </p>
doc#9 Основними засобами його урочистого стилю є церковнослов'янізми <g/> , зокрема такі <g/> , які є спільними в російській мові <g/> , так <g/> , що мається враження <g/> , що вони прямо запозичені від російської мови <g/> , напр <g/> .
doc#9 Чисто формально йшлося про усунення галицизмів із української літературної мови та введення тих особливостей <g/> , які характерні для російської мови або які є спільними з південноукраїнськими діялектами <g/> .
doc#71 Один із співукладачів словника вважає за потрібне відзначити <g/> , що “ <g/> серед уміщених діалектних слів значне місце посідають ті <g/> , які є у вжитку в західних областях України <g/> ” <g/> .
doc#72 Воно охоплює набагато ширше коло проблем <g/> , а насамперед проблему вживання мови як засобу писемного й усного спілкування <g/> : хто її вживає <g/> , в якій функції і які є юридичні <g/> , політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку <g/> .
doc#84 І це німцям <g/> , які і самі сьогодні становлять у мистецькій Европі суцільну глибоку провінцію <g/> ! </p>
doc#24 Автор — це ж тільки мала <g/> , хоч і велична <g/> , частина того життя <g/> , тієї України <g/> , які і становлять зміст образу жінки з цвинтаря <g/> .
doc#40 Ці спроби завершуються двома монументальними працями <g/> , які і сьогодні мають значення авторитету і закону для української літературної мови <g/> .
doc#40 ) і навіть переноситься зрідка на ті особи <g/> , які і тепер широко вживаються в наказовому способі <g/> , як от <g/> : « <g/> Отака у мене радість <g/> , Тарасе <g/> .
doc#9 У дужках подаємо <g/> , коли вони заслуговують на інтерес <g/> , ті варіянти <g/> , які І. Нечуй-Левицький пропонує <g/> , щоб заступити ними немилі йому галицизми <g/> : відчувати <g/> , пристрасті ( <g/> прилюбність <g/> ) <g/> , доробок ( <g/> добуток <g/> ) <g/> , штучний ( <g/> робляний <g/> ) <g/> , відокремленийxxxii <g/> , рух ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , ріжний <g/> , явище ( <g/> з'явище <g/> ) <g/> , сумніватися ( <g/> вагатися <g/> ) <g/> , короткозорий ( <g/> низькоокий <g/> ) <g/> , відносини ( <g/> стосунки <g/> ) <g/> , зокрема <g/> , попит ( <g/> запит <g/> ) <g/> , підприємство ( <g/> запо- падність <g/> ) <g/> , рахувати ( <g/> лічити <g/> ) ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , чекати ( <g/> ждати <g/> ) <g/> , річниця ( <g/> роковини <g/> ) ( <g/> 18 <g/> ) <g/> , поневолення ( <g/> заневоління <g/> ) <g/> , страдник ( <g/> страж- деник
doc#51 Якщо в цьому сенсі і з цими застереженнями спитати <g/> , хто <g/> , які індивідуальності особливо вирішально позначили своєю діяльністю дальший розвиток української літературної мови <g/> , то <g/> , мабуть <g/> , не буде перебільшенням назвати троє прізвищ <g/> : Тарас Шевченко <g/> , Борис Грінченко <g/> , Олекса Синявський <g/> .
doc#40 <p> Так само і гіпотактичні сполучники <g/> , які іноді пересувано ще на початку XIX сторіччя ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Практично для цього найкорисніше робити синтаксичну аналізу текстів найкращих наших майстрів слова <g/> , замислюючися над тим <g/> , які інші конструкції міг у кожному конкретному випадку використати автор <g/> , чим вони між собою стилістично різняться і які переваги має саме дана <g/> .