Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 На острові жили хуторяни й рибалки <g/> , розпорошені по своїх хуторах <g/> , і тонкий прошарок захожої данської адміністрації <g/> .
doc#96 Пальсон робить правильно <g/> , коли їде по джерела модерної архітектури на континент <g/> .
doc#97 Шевченко потерпає <g/> , Большаков порпається по архівах <g/> , щоб виявити деталі життя Шевченка й навколо <g/> .
doc#97 Шукаймо по архівах <g/> , — одному <g/> , другому <g/> , третьому <g/> , в Оренбурзі <g/> , петербурзьких різних <g/> , київських <g/> , інших <g/> , інших <g/> .
doc#97 Не знаю <g/> , скільки місяців чи років витратив Большаков <g/> , охоплений лихоманкою золотошукача <g/> , по архівах <g/> , у задушному майже безповітрі паперових сховищ <g/> .
doc#97 , не трудно было видеть по их глазам и выражениям лиц <g/> , что если бы мы были не так хорошо вооружены <g/> , то они бы не упустили случая доставить нас в Хиву <g/> » ( <g/> цитата з Бутакова <g/> , вона не викликала заперечень у Большакова <g/> ) <g/> .
doc#97 образу Шевченка це веде читача <g/> . Спробуймо таке зведення зробити <g/> . </p><p> Несподівано <g/> , виринають одне по одному імена російських полководців <g/> , на морі й на суходолі <g/> . Маємо тут Суворова <g/> ,
doc#97 ) — по одній — П. Куліш <g/> , Костомаров і — Бог знає чому — Мисик <g/> .
doc#97 часом веде до стилістично непередбачених мовних дисльокацій <g/> , хизування ролею enfant terrible <g/> , позиція море по коліна <g/> , творення машкари « <g/> простого русского человека <g/> » <g/> : Шевченко « <g/> пускал " <g/> пробный
doc#97 Потрібна була по аналізі синтеза <g/> , якої часто бракує <g/> .
doc#98 Ковдра ця <g/> , вже по війні <g/> , доїхала до Америки і ще животіє <g/> , а крамниця <g/> , де її куплено <g/> , згоріла дотла в пожежах Харкова 1941 року <g/> . </p>
doc#99 Ми на гудроновій трасі ( <g/> з вибоїнами й ковбанями <g/> ) <g/> , гуркотять вантажівки <g/> , шурхотять передбачені ще Хвильовим ахтанабілі сучасности <g/> , Миргород став не той <g/> , по хатах блимають лямки Ільїча <g/> , а колгоспна Катерина ( <g/> чи це сама Оксана Забужко <g/> ?
doc#100 Це — по настроях людей суджу <g/> .
doc#100 А по наукових працях нічого сказати не можу <g/> , бо й не знаю <g/> , що виходило останнім часом <g/> .
doc#101 І вже вкотре <g/> , слідом за Шевченком <g/> , замислюєшся <g/> , чому знову потрібен хтось <g/> , в цьому разі — гість з Америки <g/> , українець Ю. Шевельов <g/> , що вже кілька десятиліть живе за межами України <g/> , щоб змусити думку тих <g/> , хто живе в її межах <g/> , текти поза частокіл <g/> , поза дозволене русло <g/> , текти всеохопно <g/> , « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p>
doc#102 Там було три групи і була така система <g/> : спочатку брали по запису <g/> , а потім робили кращу <g/> , середню і гіршу <g/> .
doc#103 <p> Він не любив давати інтерв'ю — усі його розмови « <g/> для преси <g/> » можна перелічити по пальцях <g/> , напевне <g/> , однієї руки <g/> . Він взагалі ставився до людей <g/> , що оточували