Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Тому можна думати <g/> , що тенденція зрівнювати знахідний відмінок з родовим <g/> , яка частково виявляється в іменниках ( <g/> § 37 <g/> ) <g/> , свій перший поштовх дістала в відміні займенників <g/> . </p>
doc#40 Присвійні займенники мій <g/> , твій <g/> , свій мають частину форм за прикметниковою відміною хоч від різних основ ( <g/> родовий відмінок однини чоловічого й середнього роду мого <g/> , орудний однини тих же родів моїм <g/> , називний однини жіночого роду моя <g/> , давальний і місцевий однини жіночого роду моїй <g/> , знахідний відмінок однини жіночого роду мою і вся множина <g/> ) <g/> , а решту особливу <g/> : давальний і місцевий однини чоловічого й середнього роду моєму <g/> , родовий однини жіночого роду моєї <g/> , орудний однини жіночого роду моєю <g/> .
doc#40 Присвійні займенники мій <g/> , твій <g/> , свій мають частину форм за прикметниковою відміною хоч від різних основ ( <g/> родовий відмінок однини чоловічого й середнього роду мого <g/> , орудний однини тих же родів моїм <g/> , називний однини жіночого роду моя <g/> , давальний і місцевий однини жіночого роду моїй <g/> , знахідний відмінок однини жіночого роду мою і вся множина <g/> ) <g/> , а решту особливу <g/> : давальний і місцевий однини чоловічого й середнього роду моєму <g/> , родовий однини жіночого роду моєї <g/> , орудний однини жіночого роду моєю <g/> .
doc#40 Як називний відмінок показує в іменнику саму назву предмета <g/> , взяту самостійно <g/> , поза умовами різних конкретних речень <g/> , так інфінітив показує назву дії <g/> , взятої сама по собі <g/> : ходити <g/> , питати <g/> , їхати <g/> .
doc#40 Тому і в словниках інфінітив править за назву дієслова <g/> , як називний відмінок править за назву іменника <g/> . </p>
doc#40 Називний відмінок іменника являє собою все таки один з відмінків <g/> , хоч і особливий — нульовий <g/> , у системі відмінків <g/> , він має рід і число <g/> , отже слова можуть заходити з ним у зв'язок узгодження <g/> .
doc#40 Але нормально в літературній мові називний відмінок імени вживається в дієприслівникових зворотах тільки від займенників сам <g/> , один <g/> , весь <g/> , один одного <g/> , напр <g/> .
doc#40 Через прийменник визначається відмінок іменника при посередньому керуванні <g/> ; сполучник у реченні зв'язує між собою однорядні члени речення <g/> , а також може приєднувати прикладку ( <g/> §§ 23 <g/> , 28 <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; отже <g/> , сполучник у межах речення не означає підрядности <g/> ; навпаки <g/> , між реченнями сполучник може виконувати як ролю показника однорядности ( <g/> паратактичні складні речення — § 23 <g/> ) <g/> , так і підрядности ( <g/> гіпотактичні складні речення — § 24 <g/> ) <g/> .
doc#40 При цьому <g/> , коли перший складник з- або до- <g/> , то вони виринають у виборі відмінка <g/> , — такі складені прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#40 Назвемо з-поміж них передусім чергування е <g/> , о з и і е з о. </p><p> Чергування е <g/> , о з и ( <g/> е <g/> , о <g/> : и <g/> ) відбувається в деяких словах після приголосних р <g/> , л <g/> , що мають перед собою ще один приголосний <g/> : громи — гриміти <g/> , гримати <g/> ; дрожу ( <g/> родовий відмінок однини від слова дріж <g/> ) — дрижати <g/> , здригнутися <g/> ; кров <g/> , кривавий <g/> ; хрест <g/> , схрещений — христини <g/> , христити <g/> , хрищеник <g/> ; брова — чорнобривий ( <g/> і рідше чорнобровий <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , одначе <g/> , перехід е в о поширився на поодинокі слова <g/> , де о з'являється після пом'якшених приголосних ( <g/> не після шелесних <g/> ) <g/> : проклену — прокльону ( <g/> називний відмінок — проклін <g/> ) <g/> , льон <g/> , лід—льоду <g/> , сьомий ( <g/> пор <g/> .
doc#40 Особливо виразно це виявляється в звуках д <g/> , т <g/> , л <g/> , н. Ось приклади вживання обох Гатунків приголосного н перед усіма голосними <g/> : Нати ( <g/> родовий відмінок однини від Ната — Наталка <g/> ) — пяти ( <g/> — п'ати <g/> ; пяти віри <g/> ) <g/> , дружне ( <g/> — одностайне <g/> ) — дружнє ( <g/> = приязне <g/> ; вимова <g/> : дружне <g/> ) <g/> , дружний — дружній ( <g/> вимова <g/> : дружн'ий — пор <g/> .
doc#40 § 41 <g/> ) <g/> , дружно — дружньо <g/> , нута ( <g/> — нота <g/> ) — нюта ( <g/> = заклепка <g/> ; вимова <g/> : нута <g/> ) <g/> , ніс ( <g/> родовий відмінок носа <g/> ) — ніс ( <g/> від нести <g/> ; вимова <g/> : ніс <g/> ) <g/> .
doc#40 раса — ряса = р'аса або рядна — називний відмінок множини від іменника рядно і радна — жіночий рід від прикметника радний <g/> ) <g/> .
doc#40 Перед і палаталізація приголосних взагалі не позначається <g/> , отже <g/> , хоч в словах діл ( <g/> долина <g/> ) і діл ( <g/> родовий відмінок множини від слова ( <g/> діло <g/> ) вимова д відмінна — тверда в першому випадку і пом'якшена в другому <g/> , але з письма цього не видно <g/> . </p>
doc#51 Наприклад <g/> , новіші записи з Лубенщини вказують <g/> , що там паралельно вживаються такі форми <g/> , як гість і гость <g/> , хід і ход <g/> , дзвінкий і дзвонкий <g/> , родовий відмінок однини шуму і шума <g/> , сиру і сира <g/> , сну і сна <g/> , Києва і Києву <g/> , синтаксичні конструкції типу його громом убито і його громом убило <g/> .
doc#53 Тут можуть вживатися давальний відмінок замість знахідного або родового <g/> : « <g/> Замаячили темниї гори Вашій землі <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 288 <g/> ) <g/> ; « <g/> Тому усёму він подужав <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 22 <g/> ) <g/> .
doc#53 Можливо <g/> , що так слід тлумачити і приклад « <g/> до Алкиноя разважного дому <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 285 <g/> ) <g/> , якщо Алкиноя не просто інвертований родовий відмінок приналежности <g/> . </p>
doc#53 Хоч у кожному прикладі обидва апозитивні члени стоять у називному відмінку <g/> , є всі підстави припускати <g/> , що узгодження тут нема <g/> , і якби змінити відмінок першого члена <g/> , це не вимагало б відповідної зміни другого ( <g/> скажімо <g/> , на зорі рожевії пальці <g/> , а не на зорі рожевих пальцях <g/> ) <g/> .