Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 Уже геть пізніше зовсім не релігійний Іван Франко напише <g/> : « <g/> Книги — морська глибина <g/> » <g/> .
doc#94 Але поема Лесі Українки зовсім <g/> , зовсім не про те <g/> .
doc#94 Але поема Лесі Українки зовсім <g/> , зовсім не про те <g/> .
doc#95 Сучасні українські діячі на Україні стоять на засаді незрушности сучасних кордонів <g/> , навіть коли ті кордони не зовсім справедливі <g/> .
doc#96 Історично <g/> , щоправда <g/> , початки ісландців не зовсім гомогенні <g/> .
doc#96 Так розкидані й хутори <g/> , часом зовсім поодинокі <g/> , на десяток кілометрів <g/> , часом розсіяні групою навколо церкви <g/> , а тепер більше навколо публічного центру <g/> , свого роду клюбу <g/> .
doc#96 Хреста може не бути зовсім <g/> .
doc#97 Українському читачеві він мало відомий <g/> , еміграційному <g/> , можна сказати <g/> , майже зовсім ні <g/> .
doc#97 — а радше <g/> : Нелегко йому <g/> , бідному <g/> , доводилося <g/> . </p><p> Динаміка і напруження не зовсім <g/> , одначе <g/> , виключені <g/> . Річ у тому <g/> , що книжка має двох героїв <g/> .
doc#97 ( <g/> червоний прапор тепер не зовсім у моді <g/> .
doc#97 окрему статтю <g/> . Тут тільки черкнувши пером об папір <g/> . </p><p> З </p><p> Усе-таки праця Большакова не зовсім змарнована <g/> . Давати ( <g/> авто <g/> ? ( <g/> портрет людини <g/> , найглибше зануреної в провалля покоління
doc#97 1 деякі аналізи дав зовсім переконливо <g/> . </p>
doc#98 Мені в цьому контексті спливає в пам'ять зовсім приватний шлях Мишка Тетієвського <g/> , офіційно Мусія і <g/> , здається <g/> , Овсійовича <g/> , так воно з-єврейська-Мойсея <g/> .
doc#98 Реальний casus adversi була одна статейка <g/> , зовсім <g/> , як тоді казали <g/> , ідеологічно витримана <g/> .
doc#98 неутомленнїї поклони <g/> ) <g/> . </p><p> Уважаємо за своїх наших первомайських <g/> , догадьків <g/> , тетієвських <g/> , але зовсім не жадаємо від євреїв України <g/> , щоб вони перестали бути євреями <g/> , утратили своє я.
doc#98 цього <g/> , хай і коротенького листа від руки ( <g/> вже <g/> , як бачите <g/> , не зовсім твердої <g/> ) <g/> , бо оказія до Нью-Йорка трапилась несподівано негайно <g/> , і я не маю
doc#99 Навпаки <g/> , на іншу повість <g/> , « <g/> Інопланетянку <g/> » <g/> , читач певних уподобань накинеться <g/> , сподіваючися гості з далеких у космосі світів <g/> , а йдеться там про речі зовсім земні <g/> .
doc#99 ( <g/> А воно ж зовсім не <g/> .
doc#99 обов'язково про себе і зовсім не обов'язково життьова правда — хоч незаперечно <g/> , літературна правда <g/> .
doc#101 Боюся <g/> , що у нас таких людей малувато <g/> , але я не думаю <g/> , що їх зовсім немає <g/> .