Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Так <g/> , зміст виданої Вами книги і являє <g/> , на мій погляд <g/> , неабиякої глибини інтелектуальну драму <g/> , драму нелегкого пізнання і ще важчого присуду над історичними й культурними феноменами <g/> , які й досі відлунюють — та ще й як <g/> : — в житті України та її суспільства <g/> . </p>
doc#100 А ще більше <g/> , і боронь Боже <g/> , боюся <g/> , щоб не вийшло перемальовування фасаду від « <g/> осяйних верховин комуністичного майбутнього <g/> » на те саме <g/> , тільки « <g/> незалежної України <g/> » <g/> .
doc#100 Але ж нині й школяреві відомо <g/> , що це генія України аніяк не похитнуло на своєму місці <g/> .
doc#100 Це — геній України <g/>
doc#101 І вже вкотре <g/> , слідом за Шевченком <g/> , замислюєшся <g/> , чому знову потрібен хтось <g/> , в цьому разі — гість з Америки <g/> , українець Ю. Шевельов <g/> , що вже кілька десятиліть живе за межами України <g/> , щоб змусити думку тих <g/> , хто живе в її межах <g/> , текти поза частокіл <g/> , поза дозволене русло <g/> , текти всеохопно <g/> , « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p>
doc#101 Найбільша хиба сучасного українського мовознавства — незнання праць <g/> , які виходять поза межами України <g/> , Росії <g/> , в кращому разі мають польські праці <g/> . </p>
doc#101 , Росії <g/> , в кращому разі мають польські праці <g/> . </p><p> — Чому Ви виїхали з України і якими були перші кроки на Заході <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Я виїхав з Харкова
doc#101 Це було таке моє психологічне наставления <g/> , причому це стосувалося і України <g/> , але більше стосувалося <g/> , звичайно <g/> , самої еміграції <g/> .
doc#101 Дехто зводив на мене звинувачення <g/> , що я продався ворогам України <g/> .
doc#101 Чи є вороги в України <g/> , в української держави <g/> ? </p>
doc#101 Якщо триматися фактів <g/> , то людина на Заході <g/> , в еміграції <g/> , у відриві від України теж має своїх ворогів <g/> .
doc#102 Уже у роки незалежносте України напередодні посмертного 95-літнього ювілею М. Наєнко у статті « <g/> Гончар і Шевельов <g/> , або Відрізнити золото від імітації <g/> » ( <g/> Літ <g/> .
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .
doc#103 </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися дати мені інтерв'ю. Але перед початком розмови поставили умову
doc#103 Адже Вас кілька разів висували на здобуття цієї найвищої премії України <g/> , а отримали Ви її лише після смерти автора « <g/> Прапороносців <g/> » <g/> .