Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Якщо поетка не хотіла або не могла дати формули до своєї творчости <g/> , вшануймо її волю <g/> .
doc#4 Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> « <g/> Лист <g/> » <g/> ) <g/> , Євгена Маланюка ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) <g/> , Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Півонії <g/> » <g/> ) <g/> , Маємо також образ через коротку цитату з їхніх творів <g/> .
doc#4 Т. <g/> ) <g/> , згадка про нестертий слід її « <g/> зради <g/> » <g/> .
doc#4 <p> Багато помічає спостережливе й критичне око по- етки <g/> , і охочий міг би відтворити з цього сторінки її та її покоління біографії <g/> .
doc#4 <p> Багато помічає спостережливе й критичне око по- етки <g/> , і охочий міг би відтворити з цього сторінки її та її покоління біографії <g/> .
doc#4 Бо особливість поезії Наталі Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах є те <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , найпрозаїчніших речей — і цим вона дуже сучасна <g/> , — але не нагромаджує їх у дусі голляндського малярства Яна Стеена чи Давіда Тенірса з їх « <g/> строкатим сміттям <g/> » як самоціллю <g/> , не затримується увагою своєю й читача на них <g/> , а тільки черкає їх <g/> , як ластівка в стрімкому леті може черкнутися крилом якоїсь речі <g/> , але ніколи на ній не зупиниться й не спочине <g/> . </p>
doc#4 <p> Натомість у збірці поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> , коли говорити про її другу частину <g/> , як ми умовилися <g/> , маємо тільки записи епізодів <g/> , вражень і настроїв <g/> , які можуть повторюватися й часто справді повторюються <g/> .
doc#4 Мабуть <g/> , ні <g/> , бо щоденниковість була диктована їй обставинами її життя <g/> , що схиляли до нотування вражень і переживань <g/> , а не до організації їх як цілости за музичною засадою <g/> .
doc#4 Це також її настрій — спокій <g/> , душевна гармонія <g/> , скупе <g/> , але достатнє тепло <g/> , здатність бачити й спостерігати <g/> .
doc#4 <p> Тут особа авторки не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова ( <g/> стану <g/> ) <g/> .
doc#4 Вони — порух вражень поетки і відрух її поетичного бачення світу <g/> , нічим не обмежене й не скуте плетиво вражень і реакцій на ці враження <g/> .
doc#4 Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> .
doc#4 У її світі є історичні події <g/> , але майже суцільно внутрішньоукраїнського характеру <g/> , та й ті взяті в відлуннях у її власній душі <g/> .
doc#4 У її світі є історичні події <g/> , але майже суцільно внутрішньоукраїнського характеру <g/> , та й ті взяті в відлуннях у її власній душі <g/> .
doc#4 Ми довідуємося про її освіту з романських літератур <g/> , збірка подає <g/> , ніби демонстративно <g/> , багатий вибір перекладів з французької мови <g/> , але ніде нема біографічних слідів очитаности в німецькій поезії <g/> , навіть обізнаности на ній <g/> . </p>
doc#4 Комплекс мотивів і настроїв <g/> , особливо згущений у сорокових і п'ятдесятих роках <g/> , коли в житті поетки <g/> , судячи з її віршів <g/> , поставало усвідомлення розставання з молодістю <g/> , дивною й гіркою <g/> , скупаною в золотавих ранках <g/> , дзвінкою й змінною ( <g/> « <g/> На грані <g/> » <g/> ) <g/> , розставання неминучого <g/> , невідкличного й схоплюваного як незалежна від людської волі неминучість <g/> .
doc#4 і тільки <g/> , </p><p> а в все таки з пуантою негайно за цим <g/> : </p><p> Та коли її нема <g/> , </p><p> в хаті холодно й вільго </p><p> і на душу спадає пітьма <g/> . </p>
doc#4 Хатка перешкоджає <g/> , її треба знести <g/> .
doc#4 Напевно <g/> , поетка могла б без великого труду поєднати речі одного настрою й теми в цикли <g/> , але це було мудрим <g/> , її рішення дати їх у непослідовній послідовності <g/> , в переплеску тем і почувань <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Скільки дум <g/> » <g/> ) </p><p> Можна її заспокоїти <g/> : вишні родять <g/> .