Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 Отже <g/> , те нове <g/> , що в ці роки з'являлося в українській літературній мові в Галичині <g/> , залишалося на схід від Збруча просто цілком невідомим <g/> .
doc#9 Двадцяті роки в літературі ніби йдуть під гаслом засвоєння галицьких мовних елементів <g/> , відомих і давніше <g/> , але так активно не вживаних <g/> .
doc#9 Жило воно і в двадцяті роки <g/> , тільки не виривалося звичайно на поверхню культурного життя <g/> . </p>
doc#9 Русифікаційна політика у ці роки — поскільки розглядати її тільки в межах мови — могла здійснюватися тому <g/> , між іншим <g/> , що її підтримував не тільки фізичний і моральний терор <g/> , а і тому <g/> , що вона апелювала до хуторянського почуття східноукраїнських мовців <g/> .
doc#9 Окситоновість у множині знаки <g/> , порохй <g/> , роки <g/> , макиxlv <g/> , тисячі <g/> , яка в літературній мові можлива як варіянт при нормальному наголосі на початковому складі <g/> , прийшла з Галичини <g/> .
doc#10 Після блискучого троєзір'я 19 сторіччя — Олександра Потебні <g/> , Костя Михальчука <g/> , Павла Житецького другий гребінь піднесення знаменували двадцяті роки нашого сторіччя <g/> , коли працювали В.Ганцов <g/> , О.Курило <g/> , П.Бузук <g/> , Є.Тимченко <g/> , О.Синявський <g/> , М.Сулима <g/> , І.Зілинський <g/> , В.Сімович <g/>
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#10 Ніковському було 33 роки <g/> , Грінченко 55 <g/> , Голоскевичеві 34. Ганцову було в той час всього 26 років ( <g/> він народився 25 листопада 1892 року <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Ці роки разом з іще молодечими враженнями дають Ганцову глибоке знання говірок південної Чернігівщини <g/> .
doc#10 Перші роки молодої української держави застають її там <g/> .
doc#10 їй належить найпопулярніший підручник української граматики для дітей <g/> , виданий у ті роки і потім перевидаваний багато разів до 1926 р. <g/> , вона бере участь у перших опрацюваннях української наукової термінологої ( <g/> медичної <g/> , химічної <g/> , ботанічної та ін <g/> .
doc#10 Як настільна книга літературних редакторів вона визначила собою ввесь напрям їх праці на довгі роки <g/> .
doc#10 Недурно ця стаття незабаром <g/> , у роки розгрому української науки в СССР <g/> , дістала не більше <g/> , не менше таку характеристику <g/> : “ <g/> Стаття висвітлює матеріал з методологічних позицій суб'єктивного ідеалізму <g/> , повторює думки буржуазних мовознавців <g/> , еклектично застосовує їх у своєму визначенні <g/>
doc#14 Триптих « <g/> Побачення <g/> » <g/> , де сплетено мотиви українського Роду й Дому в історичних перипетіях національного життя <g/> , мотиви Начальника в роки державности і мотив Смерти <g/> , смерти <g/> , що її нема <g/> , смерти <g/> , що є поверненням до Роду й Дому <g/> , але справжнього <g/> , вічного <g/> , а не в етапах історичних закрутів і манівців і просвітлень <g/> , — ця поезія не ділиться на особисте і <g/>
doc#15 <p> ( <g/> Є. Маланюк <g/> ) </p><p> Роки <g/> , роки <g/> !
doc#16 Звичайно <g/> , це було для руху вельми некорисно <g/> , це перешкоджало його поширенню ( <g/> чого особливо переконалися ортодоксальні вісниківці <g/> , коли вони в роки війни зіткнулися з стіною нерозуміння в українців на схід від Збруча <g/> , з чого тепер постають у різних варіянтах чудернацькі « <g/> теорії <g/> » про особливу якусь природу українців-« <g/> східняків <g/> » <g/> ) <g/> , це робило його непевним себе і хитким <g/> , це обмежувало його й змушувало шкутильгати <g/> .
doc#16 Ні <g/> , причина кризи в тому <g/> , що <g/> , зіткнувшися вперше з дійсністю в роки війни <g/> , вісниківство побачило <g/> , що <g/> , власне <g/> , в цій дійсності йому робити нічого <g/> , що з народом воно спільної мови не має <g/> .
doc#16 Так і Донцов уже в воєнні роки <g/> , коли показалося <g/> , як багато дірок має вибудувана ним загорожа <g/> , став поквапливо затикати чимраз загрозливіші дірки нашвидку вихопленими <g/> , а часто по-варварськи відбитими уламками статуй з храму української духовости <g/> .
doc#16 Драглиста суміш хороброго війська з хоровими ансамблями <g/> , ліквідаторів національної неосвідомости і елементарної неграмотности з цілеспрямованими будівниками держави <g/> , туманно- мрійливих соціялістів з конкістадорами нової імперії <g/> , носіїв ідеалу провінційної автономії і автономної провінційности в межах великого руського океану з подвижниками острівної незалежности <g/> , якою сумішшю був український визвольний рух у ті великі роки <g/> , справді не могла довести українську справу до перемоги і навіть до чіткої й виразної кристалізації <g/> .