Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Прихильники етнографічно чистої однодіялектної — а коли однодіялектної <g/> , то <g/> , природно <g/> , східноукраїнської основи української літературної мови ніколи не могли примиритися з новаторством М. Старицького й прийняти те <g/> , що робив М. Старицький у літературній мові <g/> .
doc#9 <p> Міркування Люби в « <g/> Товаришках <g/> » Олени Пчілки на тему про характер української літературної мови й шляхи її розвитку відповідають саме на таке й подібне ставлення до того <g/> , що сучасникам здавалося експериментами М. Старицького <g/> .
doc#9 Ось як характеризує Люба прихильників етнографічно витриманої літературної мови <g/> : «" <g/> Штучність <g/> " <g/> , " <g/> літературщина <g/> " <g/> , " <g/> признаю тільки народну мову <g/> " <g/> .
doc#9 »2 </p><p> Як це й природно <g/> , різні погляди на шляхи розвитку української літературної мови в'яжуться з різними світоглядами <g/> , з різними політичними спрямуваннями <g/> : виразно народницькими з одного боку <g/> , радикальними й демократичними з другого <g/> , а дискусія на мовні теми переливається в дискусію про шляхи розвитку української національної культури взагалі <g/> .
doc#9 <p> М. Старицький саме й був визначним ватагом такого « <g/> вироблення <g/> » української літературної мови на Великій Україні <g/> .
doc#9 Не збиваючи такої оцінки ролі М. Старицького в розвитку нашої літературної мови <g/> , ми мусимо поставити тут його мовні здобутки <g/> , його « <g/> кузню слів <g/> » під дослід з того погляду <g/> , чи можна до них прикласти і першу половину висловлювань Олени Пчілки — Люби <g/> , чи можна говорити про те <g/> , що і М. Старицькому імпонує мова галицької інтелігенції <g/> .
doc#9 А треба сказати <g/> , що своєю практичною стороною поетична мова М. Старицького мало вплинула на дальший розвиток української літературної мови <g/> .
doc#9 Хай сучасники не усвідомлювали виразно західноукраїнського чи вужче — галицького характеру великої частини цих « <g/> новотворів <g/> » <g/> , — але вся поетична діяльність М. Старицького сприяла наближенню літературної мови до галицьких мовних звичок <g/> , відкривала дорогу принципові діялектної многоосновности літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Хай сучасники не усвідомлювали виразно західноукраїнського чи вужче — галицького характеру великої частини цих « <g/> новотворів <g/> » <g/> , — але вся поетична діяльність М. Старицького сприяла наближенню літературної мови до галицьких мовних звичок <g/> , відкривала дорогу принципові діялектної многоосновности літературної мови <g/> . </p>
doc#9 <p> Діяльність Олени Пчілки і М. Старицького з їхніми прихильниками популяризувала на Великій Україні деякі здобутки галицької літературної мови цих років <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Добрий практичний знавець української літературної мови Модест Левицький писав пізніше <g/> , що в « <g/> Основі <g/> » літературна мова була ще чиста ( <g/> читай <g/> : чиста від галицьких впливів <g/> .
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , але в період 1876— 1906 років « <g/> всі технічні терміни людського поступу витворювались у галицьких часописах під виключним впливом польської мови <g/> »1. Польські впливи тут явно перебільшені <g/> , але західний крен літературної мови схоплений правильно <g/> , як правильно підкреслено й те <g/> , що Галичина була саме осередком постання нових слів <g/> .
doc#9 Спокійніше <g/> , а тому й правильніше характеризує те саме явище М. Жученко <g/> , який <g/> , одначе <g/> , як видно з його ж таки слів <g/> , теж ставився до нього не дуже співчутливо <g/> : « <g/> Таким чином <g/> , силою нещасливих обставин <g/> , з кінця сімдесятих років розвиток літературної української мови був перенесений на галицький ґрунт <g/> , і що ж тут дивного <g/> , коли тая мова почала тепер будуватись не на києво-полтавській <g/> , а на львівсько-коломийській основі <g/> !
doc#9 Треба було внести ясність <g/> , зформулювати якісь єдині <g/> , більш-менш обов'язкові норми літературної мови <g/> .
doc#9 Дискусія робилася доконечною для дальшого розвитку української літературної мови — і для погодження персональних уподобань і невподобань <g/> . </p>
doc#9 <p> Цю надзвичайно важливу для розвитку української літературної мови дискусію — хоч треба сказати <g/> , що учасники її здебільшого не піднеслися над особисті смаки і не усвідомили загального значення дискусії — розпочав Борис Грінченко статтею « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , видрукованою в липні 1891 р. <g/> , тяглася вона протягом 1891 — 1892 рр <g/> .
doc#9 Серед тих прикладів <g/> , якими він оперував <g/> , було багато влучно схоплених і заслужено гостро скритикованих <g/> , але багато було й таких <g/> , що ніяк не могли бути переконливими тоді й засуджені дальшим розвитком української літературної мови <g/> .
doc#9 І. Франко обстоює не тільки діялектну многоосновність літературної мови — що було б цілком правильно <g/> ; він обстоює і діялектну многоваріянтність літературної мови <g/> , що практично було б дуже шкідливо <g/> .