Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Загалом явище це ще не стабілізоване <g/> , але вже таке поширене <g/> , що має всі підстави бути зафіксованим навіть у нормативних словниках <g/> . </p>
doc#9 <p> Не всі іменники цієї категорії припускають тепер обидва наголоси <g/> .
doc#9 Одначе треба зауважити <g/> , що за винятком « <g/> правила дев'ятки <g/> » всі ці правила правопису не защепилися на Великій Україні ні на письмі ( <g/> правопис 1927—1928 рр <g/> .
doc#9 Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок <g/> , які цих явищ не знають <g/> .
doc#9 Такий менш або більш хаотичний стан <g/> , який тривав до середини п'ятдесятих років <g/> , не пояснюється лише тільки тим <g/> , що не можна знати <g/> , чи та повінь буде колись загальмована і де можна її зупинити <g/> , але також тим <g/> , що зміни в літературній мові проникли глибоко <g/> , що її переорієнтація для стилістичного використання охоплює майже всі мовні засоби <g/> .
doc#9 Причина цього ясна <g/> : всі ці письменники виросли в атмосфері російської поезії з її підкресленим двомовним характером та їх жанровим поділом <g/> .
doc#9 Тільки тоді <g/> , коли розвиток української літературної мови буде йти органічно <g/> , коли історичні обставини сприятимуть йому <g/> , « <g/> коли всіх українських людей буде притягати одна спільна столиця має статичністю і силою державної української влади <g/> , і коли вони будуть туди привозити свої провінціяльні культурні окремішності <g/> , плекані в поодиноких краях <g/> , а звідтам вивозити знайомість українських людей інших провінціяльних культур — може наступити взаємне пізнання українців <g/> , без якого всі " <g/> соборності <g/> " будуть лише порожнім звуком <g/> »lxvii <g/> , і не тільки єдина <g/> , а й одноманітна літературна мова запанує у всій Україні <g/> , розвинувшися на основі всіх головних українських діялектів <g/> , але насамперед на основі схрещення двох вирішальних <g/> : центрального подніпровського — як бази і галицького — як того цементу <g/> , що проходить поміж усіма брилами бази <g/> , скріплюючи їх і роблячи споруду міцною <g/> , відпорною <g/> , витривалою — нероздрібною <g/> . </p>
doc#9 <p> Синявський хоче розглядати всі ці факти як вияв говірки Шевченка <g/> .
doc#9 ) <g/> , Солонин <g/> , Селецьких <g/> , Капністів <g/> , Бурковських <g/> , Лукашевича — і всі вони зв'язані з тією ж територією і <g/> , безперечно <g/> , коли говорили по- українськи <g/> , вживали говірки чернігівського типу <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#10 Але майже всі його праці з української діалектології мають за вихідний пункт саме говірки південної Чернігівщини <g/> .
doc#10 <p> Впадає в очі ще та обставина <g/> , що всі праці Ганцова в царині української історичної діалектології фактично зосереджені в кількох роках — 1922-1925. Після цих років його наукові виступи фактично припинюються <g/> .
doc#10 Докопатися до живої мови переписувача <g/> , а тим більше оригіналу <g/> , в цих обставинах було нелегко <g/> , і всі висновки можуть мати тільки гіпотетичний і <g/> , що ще важливіше <g/> , дуже обмежений характер <g/> . </p>
doc#10 Можна думати <g/> , що тут охоплені всі її головні праці <g/> , але не можна цього сказати про дрібніші виступи й рецензії <g/> .
doc#10 Є всі дані думати <g/> , що в міру свого прощання з молодими роками Курило усвідомлювала <g/> , що і національній справі наука може краще прислужитися не романтичним захватом і запалом <g/> , а суворим <g/> , систематичним і об'єктивним вивченням справжніх фактів <g/> . </p>
doc#10 В цьому сенсі всі статті й книги Курило <g/> , присвячені окремим питанням української історичної фонетики <g/> , виростають з діалектології <g/> , і всі її нові й плідні науково пояснення <g/> , як утворилися типові риси української звукової системи <g/> , побудовані на ґрунті докладних і сумлінних записів сучасних говірок <g/> , а інші джерела використовуються в них лише принагідно <g/> .
doc#10 В цьому сенсі всі статті й книги Курило <g/> , присвячені окремим питанням української історичної фонетики <g/> , виростають з діалектології <g/> , і всі її нові й плідні науково пояснення <g/> , як утворилися типові риси української звукової системи <g/> , побудовані на ґрунті докладних і сумлінних записів сучасних говірок <g/> , а інші джерела використовуються в них лише принагідно <g/> .
doc#10 І знову ж таки всі ці речі цікавили її не тільки порядком накопичення фактів — вони цікавили її також можливістю виявити через них широкі культурні кола <g/> , понаднаціональні зв'язки українців <g/> , може — наблизитися до накреслення нових шляхів до складної проблеми української й слов'янської генези <g/> .
doc#10 Вона приходить до висновку <g/> , що зміна 'а > 'е ( <g/> 'и <g/> ) в позакарпатських західньоукраїнських говірках охоплює як правило ті слова <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а систематичніше здійснена ця зміна в південній частині гуцульського діялекту <g/> , де вона охоплює всі 'а. Щоб пояснити цей розподіл фактів <g/> , Курило вдається до історії польського колонізаційного руху на Західну Україну і висуває тезу про те <g/> , що перехід ‘а в ‘е в українській мові постав під впливом польської мови там <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а там <g/> , де стосунки з польською мовою не були такі безпосередні <g/> , поширено зміну на всяке 'а ( <g/> 20 <g/> , 104 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Не зважаючи на всі пороблені застереження <g/> , вклад Курило в історію української мови колосальний <g/> .