Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Як і кожна мовна дискусія <g/> , проваджена не мовознавцями-фахівцями <g/> , так і ця плуталася серед великої кількости хибно наводжених або хибно коментованих прикладів <g/> , але для нас тут важить виділити тільки принципові моменти <g/> .
doc#9 « <g/> Як наші молоді письменники <g/> , прихильники такого письменського з'єднання <g/> , не схаменуться і не покинуть своєї тенденції запроваджувать в наше письменство силу галицьких та вкупі з галицькою мовою й польських слів <g/> , то українці <g/> …
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#9 ) <g/> ; намет ( <g/> « <g/> Заходимо в перший намет <g/> » — « <g/> Як ми їздили <g/> …
doc#9 З інших прислівників <g/> : зимно — холодно ( <g/> « <g/> Краще <g/> , коли тепло хоч в одну ногу <g/> , ніж зимно в обидві <g/> » — « <g/> Як ми їздили <g/> …
doc#9 « <g/> Сказала зимно <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 144 <g/> ) <g/> ; властиво — власне кажучи <g/> , власне ( <g/> « <g/> Властиво <g/> , ми могли б вже покинути намет <g/> » — « <g/> Як ми їздили <g/> …
doc#9 ) <g/> ; поломінь — полум'я ( <g/> « <g/> Поломінь лиже чорне повітря <g/> » — « <g/> Як ми їздили <g/> …
doc#9 Письменник охоче вживає дієслова мати там <g/> , де схід України воліє вживати слова бути ( <g/> « <g/> Ще маємо час <g/> » — « <g/> Як ми їздили <g/> …
doc#9 Як і Леся Українка <g/> , М. Коцюбинський і в своїх поглядах ( <g/> згадаймо подані вище спогади М. Чернявского <g/> ) <g/> , і в своїй практиці був прихильником діялектної многоосновности української літературної мови <g/> , вимішування в літературній мові елементів різнодіялектного походження <g/> , а серед них не на останньому місці й елементів галицького походження <g/> . </p>
doc#9 <p> У Г. Стеценка2xxi <g/> : гей би — ніби ( <g/> « <g/> Очі в неї гей би волошки <g/> » <g/> ) <g/> , канарок — канарка ( <g/> « <g/> Як голодний канарок <g/> » <g/> ) <g/> , нараз — раптом <g/> , зразу ( <g/> « <g/> Нараз чує <g/> » <g/> ) <g/> , одинокий — єдиний ( <g/> « <g/> Біля одинокого вікна висить старий годинник <g/> » <g/> ) <g/> , переноситися — переїздити ( <g/> « <g/> Той перенісся у Львів <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Аналогічні спостереження можна було зробити й вивчаючи усну мову вселенців до Галичини <g/> , особливо дітей і підлітків <g/> .
doc#9 Як сталося <g/> , що приросток за- набрав заперечного значення <g/> ?
doc#9 Як бачимо <g/> , все це слова або конструкції <g/> , живцем перенесені з російської мови <g/> .
doc#9 Як приклади такого вагання можна подати <g/> : похід <g/> , переворот <g/> , переїзд <g/> , переляк <g/> , договір <g/> , розлив тощо <g/> .
doc#9 Як видно з прикладів <g/> , акання <g/> , за винятком слова автора <g/> , зосереджується і на переднаголосових складах <g/> , але і тут <g/> , звичайно <g/> , не має суворо-обов'язкового характеру <g/> .
doc#9 Як тільки вони увійдуть у мовний фонд <g/> , то їх не відрізниш від ранішого фонду мови <g/> .
doc#9 Як і Галичина <g/> , так і Хорватія виявляла волю до єдності літературної мови <g/> , якщо й не в такому масштабі <g/> , що ми покажемо нижче <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#10 Як Ганцов сам писав десять років по тому <g/> , коли видруковано працю <g/> , її варт було б переглянути <g/> , але “ <g/> автор поглинений тепер іншими питаннями й предметами дослідження <g/> ” ( <g/> 15 <g/> , 177 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Як погляди на окремі питання генези й історичного розвитку української мови в Ганцова зазнали розвитку й змін попри короткий час його наукової діяльності <g/> , так змінювалися <g/> , а радше ширшали і його методологічні засади <g/> , хоч загалом вони не тільки не були ним виразно зформульовані в якихось теоретичних виступах <g/> , а навіть і в суті справи не викристалізувалися в викінчену систему <g/> . </p>
doc#10 <p> Як уже згадано <g/> , Ганцов учився в Шахматова <g/> , Щерби <g/> , Бодуена де Куртене й Фасмера <g/> ; згадано також і про те <g/> , що С.Смаль-Стоцький критикував Ганцова саме й передусім за вірність настановам Шахматова <g/> .