Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Раз-у-раз цілі фрази або й катрени побудовані на самій абстрактній лексиці <g/> : </p><p> Як смерч <g/> , краса її промчала між людей <g/> ; </p><p> Жага і пристрасті водили в світі нею </p><p> А там світають дні прозріння і науки </p><p> О <g/> , що буйніша кров і молоді нестями <g/> , </p><p> Тим глибша лагідність <g/> , ясніша глибина <g/> , </p><p> Тим скорше <g/> , мудросте <g/> , приходиш ти з літами <g/> . </p>
doc#28 не розстанусь з мрією моєю <g/> : </p><p> Став чоловік над чорною ріллею <g/> , </p><p> Як небо <g/> , гордий <g/> , сильний <g/> , як земля <g/> …
doc#28 <p> Але мовчать і місяць <g/> , і будови <g/> , </p><p> Панує ніч <g/> , і стежим ми самі <g/> , </p><p> Як в нас палають заклики любови <g/> , </p><p> Як таємничо стеляться розмови </p><p> Між білих вулиць сонної зими <g/> . </p>
doc#28 Як можна було від символізму перейти до такого далекого йому світосприймання <g/> , як неоклясичне <g/> , а часто навіть сполучати їх <g/> ?
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Заклинаю вітер <g/> » <g/> ) </p><p> коли він передбачає її світле майбутнє — </p><p> у місті <g/> , і у селах </p><p> Життя розквітне <g/> , загуде <g/> , </p><p> А давнє слово на сторожі <g/> , </p><p> Напівзабуте слово те <g/> , </p><p> Як пишне дерево зросте </p><p> У дні співучі і погожі <g/> . </p>
doc#30 Як воно там у святому письмі — « <g/> хай мине мене чаша сія <g/> , але хай буде воля Твоя <g/> » ( <g/> текст вільно в переказі <g/> ) <g/> , — Шевченко то Шевченко <g/> , шість аркушів <g/> , то шість <g/> .
doc#30 Як би ж-тоньки <g/> …
doc#30 Як воно справді було <g/> , — хай з'єднуються зведені когорти забужкознавців <g/> , шевельовознавців/новодневознавців і так далі — і воно оце до Вас їде2. Хай пошта Ваша і наша збережуть цю дорогоцінність і доручать справно адресатці <g/> , себто Вам <g/> , і навіть не в ксерокопії <g/> , а в автентичному витязі — вириву — на щиро-канадському папері <g/> .
doc#30 <p> Як бачите <g/> , подарунок приймаю з подякою <g/> , але в порятунок людства не вірю <g/> .
doc#30 При цій нагоді згадую <g/> , як уперше я Вас покликав <g/> , мало-мало не як Петра на поклик Ісусів1. </p><p> Як він звався <g/> , той хрищатицький готель <g/> ?
doc#31 Як приклад такої боротьби Сталін наводив саме і виключно Хвильового <g/> .
doc#31 Як і в « <g/> Думках проти течії <g/> » <g/> , Хвильовий не відновляє — і це слід підкреслити — плутаного гасла « <g/> азіятського ренесансу <g/> » <g/> , наголошуючи натомість зв'язок прийдешньої літератури з « <g/> молодою клясою молодої нації <g/> » <g/> .
doc#32 Як пізніше з'ясувалося <g/> , Ветухів вибрав програму синтези українських традицій і американських зацікавлень <g/> .
doc#35 У своїх віршах він писав <g/> : « <g/> На Україні не один гине <g/> , Україна — море нині червоне <g/> » і далі <g/> : « <g/> Як човен на воді валами ся хвіє <g/> , Так з Україною нашою діє <g/> , І гірше ще — човен пливе водою <g/> , А Україна - в крові <g/> » <g/> .
doc#38 <p> ДИНАСТИЧНИЙ ПОРЯДОК </p><p> Як послідовність шести стилів показано історію української літератури <g/> .
doc#39 <p> Як пишно <g/> , наче звої блискучого саєту <g/> , розгортає Осьмачка свої розлогі порівняння <g/> , від яких у такому обсязі давно вже відвикла в нас не тільки проза <g/> , а навіть і поезія <g/> : « <g/> Голос побивався під небом <g/> , ридав <g/> , благав <g/> …
doc#40 <p> Як бачимо з цих прикладів <g/> , фразеологічний зворот часто можна заступити якимсь одним словом <g/> : на руку ковінька — вигідно <g/> , лиця нема — зблід <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , замість назвати когонебудь ледар можемо вжити приказок <g/> : Думки в небі <g/> , а ноги в постелі <g/> ; або <g/> : Не така лінь <g/> , як не хочеться <g/> ; або <g/> : То за цим <g/> , то за тим <g/> , то за сном важким <g/> ; або <g/> : Жать удень душно <g/> , а вночі кусаються комарі <g/> ; або <g/> : Як спить <g/> , то не їсть <g/> , а як їсть <g/> , то не дрімає тощо <g/> .
doc#40 Як дотепно зауважив данський мовознавець OTTO Єсперсен <g/> , слова позичати <g/> , позика тут уживаються дуже умовно <g/> .
doc#40 <p> Як бачимо <g/> , всі ці ознаки стають у пригоді при визначенні чужих слів <g/> , але <g/> , взяті кожна нарізно <g/> , вони не охоплюють усіх випадків і не дають повної ґарантії <g/> .