This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 | П'єра і Ірми тріумфує <g/> . Але це тільки нібито <g/> . | Ми | бачили <g/> : кожною фразою <g/> , на кожному кроці автор |
doc#22 | московського « <g/> Крокодила <g/> » <g/> . Нам вона не цікава <g/> . | Ми | знаємо її <g/> . Створив її в перші роки революції |
doc#23 | , нелюдського <g/> , ніж конкретні зорові образи <g/> . | Ми | не знаємо <g/> , які дерева ростуть у цих садках і |
doc#24 | культурного ренесансу двадцятих років <g/> . | Ми | не будемо рівняти ці твори ні рівнем |
doc#24 | розмах <g/> , він — « <g/> вічно підхмелений юністю <g/> » <g/> . | Ми | впізнаємо його <g/> . Це та « <g/> молода молодь <g/> » |
doc#24 | другим пляном повторює щойно нами намічену <g/> . | Ми | бачимо її вперше восени на цвинтарі <g/> , на |
doc#24 | Мотиви « <g/> Арабесок <g/> » Хвильового й « <g/> Фуґи <g/> » Тичини <g/> . | Ми | їх знаємо <g/> : сьогодні зроджується з учора і |
doc#24 | своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> . | Ми | аж ніяк не схильні пояснювати особливості |
doc#24 | того <g/> , що в складниках існувало і перед тим <g/> . | Ми | не знаходимо в усталених у поетиці жанрових |
doc#24 | закономірність ліній <g/> , віддалів <g/> , пропорцій <g/> . </p><p> | Ми | не раз уже з приводу « <g/> Вертепу <g/> » говорили про |
doc#24 | релігійности Любченкові цілком чужий <g/> . | Ми | порівнюємо структуру стилів <g/> , а не їх |
doc#26 | , критика і ствердження своєї інакшости <g/> . </p><p> | Ми | звикли <g/> : коли пізніший поет бере тему якогось |
doc#27 | року в листі до Ґалаґана порушено ці проблеми <g/> : « <g/> | Ми | збагатили московську річ словами <g/> , ко горих при |
doc#27 | літературної мови <g/> , що межувала з її творенням <g/> . | Ми | <g/> , пише він до Ґалаґана <g/> , « <g/> сотворили б свій язик не |
doc#27 | листах <g/> . Вони відкриваються Кулішем-мужем <g/> . | Ми | бачимо його в розпалі намірів <g/> , плянів <g/> , заходів |
doc#27 | боротьбу проти феодальної аристократії <g/> . « <g/> | Ми | <g/> , — писав Хвильовий <g/> , — як і пролетаріят <g/> , ведемо |
doc#27 | , лишилися кредо Кулішевим до кінця його днів <g/> : « <g/> | Ми | з Московською Землею не ворогуєм <g/> … Сохрани нас |
doc#27 | що <g/> » <g/> . У старому віці такі настрої посилюються <g/> : « <g/> | Ми | народ незгідний <g/> ; ми на- слідники тих розбишак <g/> , |
doc#27 | . Він був її будівничим <g/> , речником і пророком <g/> . | Ми | не зрозуміємо великої частини його |
doc#27 | голосник <g/> , а з позицій особисто пережитого <g/> . | Ми | бачимо його <g/> , як він є і як він себе грає <g/> . У листі є |