This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 | . </p><p> Зроблю ще одну сповідь <g/> , теж не нову <g/> . | Я | ставився з пошаною </p><p> до пересічного німецького |
doc#67 | серце твоє <g/> ! </p><p> З останнім диханням хіба | я | позбуду І думи й кохання моє <g/> ! </p><p> Прощай <g/> ! Хай очей |
doc#67 | Він мене спитає <g/> , як же ця особа виглядає <g/> . Добре <g/> , | я | скажу <g/> , вона мала на зріст <g/> , чорнява <g/> , середніх |
doc#69 | живих людей з-під мороку совиних крил <g/> . </p><p> Не все | мені | в тих реабілітаціях зрозуміле <g/> . Виглядаяє <g/> , що |
doc#69 | усуванні цього типу відмінювання <g/> . ( <g/> | Я | показав це в статті 1983 року <g/> , але вона <g/> , на жаль <g/> , |
doc#72 | вражає занадто льокальним характером і навіть | мені | <g/> , який вважає галицьку мову рідною <g/> , годі часом |
doc#75 | » <g/> . Може справді це компенсація жорстокости <g/> ? « <g/> | Я | — мрійник і з висоти свого незрівняного |
doc#78 | не дає змоги подати докладну аналізу лексики <g/> , і | я | змушений відіслати читача до вже згадуваної |
doc#79 | , тому слова пояснень не допоможуть <g/> . Все таки | я | наважуюся сказати кілька слів на додаток до |
doc#81 | , мене <g/> . Але цей ДЕНЬ — чи це буде ніч — прийде і для | мене | <g/> , прийде він <g/> , хоч трохи пізніше й поступово для |
doc#81 | . </p><p> Але те <g/> , що <g/> , можливо <g/> , було корисно для | мене | як особи ( <g/> хто знає <g/> , чи справді було <g/> . Може <g/> , я був |
doc#81 | Ломжу <g/> , щоб знайти « <g/> наш <g/> » будинок <g/> . Природна річ <g/> , | я | нічого не знайшов <g/> . Про фотель у вітальні не |
doc#81 | згадка про батька <g/> . Час переказати те <g/> , що | я | про нього знаю <g/> , звичайно <g/> , зі слів матері <g/> , та ще з |
doc#81 | , присиланих або привезених звідти <g/> . Дитиною | я | дуже радо їх переглядав <g/> . Війна з німцями від |
doc#81 | , звичайно <g/> , по-французьки <g/> . Вона вчила | мене | французької мови й читала зі мною « <g/> Les malheurs |
doc#81 | й побічні мотиви <g/> . Мимохідь кинені <g/> , доводилося | мені | чути завваги про те <g/> , що він був занадто гордий <g/> , |
doc#81 | вимовляла Аннушка <g/> , і я навчився від неї <g/> ? <g/> ) <g/> . Тоді | я | заявив <g/> , що більше на Зьозю не відповідатиму <g/> , бо |
doc#81 | . Була й іграшкова рушниця <g/> . З нею по вулицях | я | не ходив <g/> , але зфотографувався з нею <g/> . Це був |
doc#81 | років бідування після одруження <g/> ) <g/> , і привчала | мене | до неї <g/> . Я був люблений <g/> , пещений <g/> , але не |
doc#81 | . У родині я був <g/> , у клясу я мусів увійти <g/> . У родині | я | був один <g/> , тут я був один з тридцятьох <g/> . У родині |