Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 два підходи до часу <g/> . Річ у тому <g/> , що « <g/> старі <g/> » поезії — в дійсності молоді <g/> , а « <g/> нові <g/> » — старі в сенсі
doc#4 з самим собою <g/> . І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений
doc#4 нею в основу структури збірки <g/> . « <g/> Старі <g/> » поезії — тут ніби пролог <g/> , « <g/> нові <g/> » — сама дія <g/> . Можна
doc#4 тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її
doc#4 « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42
doc#4 в неї на старші роки <g/> . Як я це бачу <g/> , між її молодою поезією й пізньою відмінність як між гусеницею й
doc#4 в коконі <g/> . А в самому характері « <g/> нової <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної найбільша
doc#4 . Так зробив і Богдан Рубчак <g/> , що відкрив « <g/> Поезії <g/> , старі і нові <g/> » докладною і в-глибини-
doc#4 , — мало не кожний рядок і старих і нових поезій я зважував <g/> , чи не надається він на назву моєї
doc#4 виразно на одну з значущих особливостей поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> . </p><p> Якщо не говорити
doc#4 . </p><p> Якщо не говорити про збірку « <g/> старих <g/> » поезій <g/> , 1937 р. <g/> , « <g/> Сім літер <g/> » <g/> , поезія Наталі
doc#4 збірку « <g/> старих <g/> » поезій <g/> , 1937 р. <g/> , « <g/> Сім літер <g/> » <g/> , поезія Наталі Лівицької-Холодної послідовно
doc#4 , ніж можна було б сподіватися <g/> . <g/> ) Вона <g/> , ця поезія <g/> , існує в безконечній мінливості <g/> , — не тільки
doc#4 , вибрану Рубчаком <g/> , можна підвести чимало поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> , але далеко не всі і
doc#4 те <g/> , що стилістично вона існує в річищі Олесевої поезії <g/> , яка виразно позначилася на « <g/> старих <g/> » поезіях
doc#4 поезії <g/> , яка виразно позначилася на « <g/> старих <g/> » поезіях нашої авторки і якої вона так рішуче й успішно
doc#4 саме в одній з « <g/> нових <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Не мігши знайти в поезіях книжки нічого відповідно- всеохопного <g/> , мавши
doc#4 . Ось сама поетка бачить таємницю зародження поезії — в тиші <g/> : </p><p> Знов тиші оксамитний клапоть Упав на
doc#4 Усміх <g/> » <g/> ) </p><p> ДВА </p><p> Наталя Лівицька-Холодна в « <g/> нових <g/> » поезіях майже завжди пише про себе <g/> . Але про себе в
doc#4 і в реакції на це довкілля <g/> . Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> «