Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 звичних зв'язків слів <g/> . Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за
doc#7 щоденної мови <g/> . Це має особливе значення для нашої поезії на еміграції <g/> . Надзвичайно
doc#7 . Але той з читачів <g/> , хто знайомиться з нею за нашими журнальними перекладами <g/> , не матиме про її чар і
doc#7 до прихильників послідовної « <g/> європеїзації <g/> » нашої поезії <g/> . Це до них я кажу <g/> : якщо ви хочете <g/> , щоб
doc#7 , але побічним струмком у широкому потоці нашого поетичного розвитку <g/> . </p><p> Наприкінці кілька слів
doc#8 всіх епох <g/> , — він любив говорити <g/> , що історизм — у наш час пережиток <g/> , що сьогоднішня людина в своїй
doc#8 смішки в слухачів <g/> . Голова сесії <g/> , один з відомих наших мовознавців <g/> , пояснив після доповіді <g/> , що
doc#8 образ Шевченка <g/> , створений у писаннях наших таки народницьких істориків літератури <g/> .
doc#8 думка і нове <g/> , більше наближення до дійсности <g/> . У нашій науці й літературі Петров був <g/> , поруч Юрія Липи <g/> ,
doc#8 Але все одно він не міг би повністю виявити себе в нашому суспільстві <g/> , як свого часу не міг зробити цього
doc#9 нелегке <g/> , зважаючи на далеко не блискучий стан нашої діялектології <g/> , зокрема й особливо
doc#9 Поділля <g/> . </p><p> Могли б стати в пригоді й словники мови наших письменників <g/> , бо на творчості кожного
doc#9 бо на творчості кожного письменника взагалі <g/> , а наших письменників XIX століття зокрема <g/> , досить
doc#9 твердження про мішану східно-західну основу нашої нової літературної мови збиває наскоки на цю
doc#9 , до Галичини взагалі <g/> . Аж до 1905 —1906 рр <g/> . наша літературна мова розвивається переважно на
doc#9 ( <g/> 50 — 60 рр <g/> . <g/> ) <g/> : « <g/> Хіба Ви не читалисьте <g/> » <g/> … <g/> ; « <g/> Наші Московські і Петербурськії ( <g/> газети
doc#9 же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під
doc#9 14.12.1869. В. Навроцький писав <g/> : « <g/> В нашій програмі жадаємо ми від українців <g/> … змін в
doc#9 до гадки <g/> , що нам потрібно задля розвою нашої літератури писати українською мовою <g/> , а не
doc#9 розвою <g/> , положила непохибні підвалини нашої народної словесности <g/> , зберегла наше слово від