This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | композиційно збалансованої картини <g/> , що | має | свій центр і периферію і що становить виразну |
doc#6 | він такий меткий <g/> , а </p><p> тоді сказав <g/> : </p><p> — Я думаю <g/> , що ти | маєш | рацію <g/> . У неї нема обличчя <g/> , вона не якась певна |
doc#7 | , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик | має | симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для |
doc#7 | нашого імітування неоклясицизму на еміграції | мають | стільки ж спільного з сучасною поезією Европи й |
doc#7 | з мови тільки звуки <g/> , що самі собою <g/> , як відомо <g/> , не | мають | значення <g/> . Це не прищепилося і не могло |
doc#7 | зв'язків слів <g/> . Кожне слово в нашій мові ніби | має | кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають |
doc#7 | має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — | мають | бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова |
doc#7 | до ранньої Андієвської <g/> . Але цей крок | має | вирішальне значення <g/> . Те <g/> , що написав Зуєвський |
doc#7 | словами <g/> , словами щоденної мови <g/> . Це | має | особливе значення для нашої поезії на |
doc#7 | . У поезії Зуєвського сказано все те <g/> , що в ній | має | бути сказане <g/> . Якщо вона тому чи тому |
doc#8 | том « <g/> Пантелимон Куліш у п'ятдесяті роки <g/> » | має | майже стільки приміток <g/> , скільки основного |
doc#9 | — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не | маємо | <g/> ) <g/> . </p><p> Відповідно до « <g/> партійно-урядової <g/> » |
doc#9 | мову <g/> . Коли ( <g/> кажу тут про час від XVIII ст <g/> . <g/> ) | маємо | взаємодію діалекту з літературною мовою <g/> , а не — |
doc#9 | лексикографії <g/> . Українська мова не | має | по суті жадного великого на розмір словника |
doc#9 | географії поширення слів ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не | маємо | <g/> . І досі для багатьох слів мало не єдиним |
doc#9 | Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і | має | дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки |
doc#9 | дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки | має | більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на |
doc#9 | , зберегла наше слово від заглади <g/> . Тепер | має | Галичина повести дальше велике і святе діло |
doc#9 | позичень знаходимо в ній надто мало <g/> , і всі вони | мають | цілком випадковий характер <g/> . З лексики сюди <g/> , |
doc#9 | ( <g/> коло Могилева <g/> , Мінська та Вітебська <g/> ) <g/> , котрі | мають | один спільний з українським лексикон слів <g/> . |