Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> До цього треба додати численні випадки вживання з двох можливих варіантів — галицького чи східноукраїнського — саме першого для понять <g/> , які хоч і не становлять безпосередньо побутової лексики <g/> , але дуже часто трапляються в щоденному мовному ужитку кожного <g/> .
doc#9 Але сполучати загальноприйняту основу української літературної мови з тими галицькими мовними елементами <g/> , які йому здавалися доцільними <g/> , потрібними <g/> , чимсь цінними <g/> , він <g/> , очевидно <g/> , вважав за свій обов'язок письменника й українського громадянина <g/> .
doc#9 <p> Носіями їх були <g/> , передусім <g/> , ті досить численні представники галицької інтелігенції <g/> , які з тих чи тих причин залишилися й осіли на терені УССР після років Визвольних Змагань або переходили кордони Галичини <g/> , покидаючи територію Польщі <g/> .
doc#9 Взагалі це явище було б передчасно підсумовувати <g/> , бо не можна сказати <g/> , якої сили й тривалосте воно буде <g/> , які кількості і які прошарки людности воно охопить як на еміграції <g/> , так і на українських землях <g/> .
doc#9 Взагалі це явище було б передчасно підсумовувати <g/> , бо не можна сказати <g/> , якої сили й тривалосте воно буде <g/> , які кількості і які прошарки людности воно охопить як на еміграції <g/> , так і на українських землях <g/> .
doc#9 У дужках подаємо <g/> , коли вони заслуговують на інтерес <g/> , ті варіянти <g/> , які І. Нечуй-Левицький пропонує <g/> , щоб заступити ними немилі йому галицизми <g/> : відчувати <g/> , пристрасті ( <g/> прилюбність <g/> ) <g/> , доробок ( <g/> добуток <g/> ) <g/> , штучний ( <g/> робляний <g/> ) <g/> , відокремленийxxxii <g/> , рух ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , ріжний <g/> , явище ( <g/> з'явище <g/> ) <g/> , сумніватися ( <g/> вагатися <g/> ) <g/> , короткозорий ( <g/> низькоокий <g/> ) <g/> , відносини ( <g/> стосунки <g/> ) <g/> , зокрема <g/> , попит ( <g/> запит <g/> ) <g/> , підприємство ( <g/> запо- падність <g/> ) <g/> , рахувати ( <g/> лічити <g/> ) ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , чекати ( <g/> ждати <g/> ) <g/> , річниця ( <g/> роковини <g/> ) ( <g/> 18 <g/> ) <g/> , поневолення ( <g/> заневоління <g/> ) <g/> , страдник ( <g/> страж- деник
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба пам'ятати — про це вже була мова вище <g/> , — що й мова творів І. Нечуя-Левицького зовсім не очищена остаточно й цілковито від галицизмів у лексиці <g/> , їх небагато в нього <g/> , але вони все-таки є <g/> , хоч би в тих межах <g/> , які визнає він сам ( <g/> а в дійсності й поза тими межами <g/> ) <g/> .
doc#9 Він сам нерідко вживає тих слів <g/> , які в своїх виступах на мовні теми засудив і забракував <g/> .
doc#9 Сам І. Нечуй-Левицький відзначав ще деякі слова <g/> , яких <g/> , на його думку <g/> , безпідставно перестали вживати <g/> , наслідуючи галичан <g/> , які їх не знають <g/> .
doc#9 , як відомо <g/> , скасовано вже 1932 р. <g/> ) <g/> , ні тим більше у вимові і лишаються там тільки ріа desiderata <g/> , які в теперішніх обставинах здійснитися не можуть <g/> . </p>
doc#9 Є в українській мові Великої України багато явищ фонетично-морфологічного характеру <g/> , які прагнули проникнути в літературну мову і защепитися в ній <g/> , але не сприйнялися <g/> , не защепилися <g/> , хоч їх уживав і дехто з видатних письменників <g/> .
doc#9 Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок <g/> , які цих явищ не знають <g/> .
doc#9 Можна думати <g/> , що галицьким впливам великою мірою завдячує українська літературна мова й збереження кличної форми в іменникахliv <g/> , і збереження форми давального відмінка чоловічого роду на -ові і багатьох інших явищ фонетично-морфологічної системи української літературної мови <g/> , які на сході України занепадають або зникають <g/> .
doc#9 <p> Справа прогноз взагалі нібито виходить поза межі науки <g/> , — принаймні поза межі науки гуманітарної <g/> , бо <g/> , скажімо <g/> , астрономію або метеорологію годі уявити собі без тих прогноз <g/> , які вони дають <g/> .
doc#9 Церковнослов'янські елементи російської мови <g/> , церковнослов'янські елементи болгарської літературної мови ( <g/> які <g/> , як відомо <g/> , часто прийшли з Росії в Болгарію <g/> ) <g/> , романські елементи англійської літературної мови використовуються передусім в поезії <g/> , науці й філософії <g/> .
doc#9 Але це не стосується до « <g/> двохдіялектних <g/> » мов <g/> , бо тут фактично немає чіткої структурної різниці між <g/> ; однорідними компонентами <g/> , які прийшли з різних діялектів одної й тої ж мови <g/> .
doc#9 Чисто формально йшлося про усунення галицизмів із української літературної мови та введення тих особливостей <g/> , які характерні для російської мови або які є спільними з південноукраїнськими діялектами <g/> .
doc#9 Чисто формально йшлося про усунення галицизмів із української літературної мови та введення тих особливостей <g/> , які характерні для російської мови або які є спільними з південноукраїнськими діялектами <g/> .
doc#9 Тоді українська літературна мова була наводнена російськими або церковнослов'янськими елементами <g/> , які виходили з російської мови <g/> .