Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Він щось говорив <g/> , його ніхто не слухав <g/> .
doc#87 ) Навіть він щось говорить про свою селянську клясу <g/> .
doc#27 Отже й ми на щось готуємось <g/> ; а хто найперший урозуміє Божу волю <g/> , той буде людина над людьми <g/> » <g/> , — пише він до Милорадовичівни 1857 року і далі провадить паралелю з першими християнами <g/> : « <g/> Оце ж вони й мир од ПОСЛІДІІЬОЇ пагуби вдержали <g/> ; оце ж їх великий дух і досі по всьому миру дише <g/> » <g/> .
doc#28 За даним поет відчуває щось дальше й вище <g/> , але незбагненне <g/> , позарозумове <g/> , мінливе в своїй безконечній многозначності <g/> .
doc#95 Можете уявити собі шофера таксі в Нью-Йорку або Чикаго <g/> , який тисне вам руку й щось дарує на пам'ять <g/> ?
doc#81 <p> Я був сам дома <g/> , це було між 9 і 10-ю годиною ранку <g/> , мати пішла <g/> , як було звично в ті дні <g/> , по крамницях <g/> , щоб подивитися <g/> , чи десь щось дають <g/> .
doc#81 Роман витримав щось двоє чи троє видань <g/> .
doc#8 Часом находило на нього щось дитяче <g/> .
doc#92 Чи я маю щось до друку <g/> ?
doc#81 Швидко він щось до нас говорить <g/> , так швидко <g/> , що нашій обмеженій німецькій мові важко його зрозуміти <g/> .
doc#92 Звідси <g/> , приміром <g/> , нехіть або побоювання сказати щось добре про УПА або Дивізію « <g/> Галичина <g/> » <g/> , звідси цілковите спотворення перспективи на воєнні й повоєнні роки <g/> .
doc#0 На мільйони примусово завезених до Німеччини робітників-рабів зверталося якнайменше уваги <g/> , а все ж щось доводилося для них робити — ну <g/> , хоч би пустити в рух таку-сяку пресу під німецьким невсипущим оком <g/> , але роблену українськими руками <g/> . </p>
doc#9 У головному моя праця була виконана <g/> , але тут і там щось треба було ще перевірити <g/> , щось додати <g/> .
doc#84 ) <g/> , а треба ще щось додати <g/> : іноді слово <g/> , іноді речення <g/> .
doc#81 Обидві книжки були розрахунком з традиціями УНР <g/> , офіційно званої тоді « <g/> петлюрівщина <g/> » <g/> , а моя освіта в цьому напрямі була мізерна <g/> : з власного досвіду я тих років не знав <g/> , бувши дитиною <g/> , а прочитати або почути про ті роки щось докладне і об'єктивне тоді було вже неможливо <g/> .
doc#40 В таких випадках дійова особа сприймається як щось другорядне <g/> , несамостійне <g/> , наближаючися до ролі знаряддя <g/> . </p>
doc#81 Бритва <g/> , фірми Мосштамп <g/> , — уже державна радянська промисловість <g/> , не приватна типу Миші Бармасового вітчима Познанського <g/> , куплена в Пасажі <g/> , де щось дістати не було завжди легко <g/> .
doc#15 <p> Ось кілька прикладів таких називних відмінків <g/> , спершу препозитивних <g/> , а потім постпозитивних <g/> : </p><p> Але тітка - з нею щось діялось <g/> .
doc#40 У західніх говірках поширилося вживання давального відмінка також при дієсловах забрати <g/> , украсти тощо <g/> , — бож тут ідеться про особу <g/> , якій на шкоду щось діється <g/> , напр <g/> .
doc#51 Вони склали іспит часу <g/> , вони й досі зберігають свою вартість <g/> , тоді як сьогодні ледве чи хто знайде щось живе в працях Будде й Соболевського <g/> , тут згаданих <g/> . </p>