Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 Доби <g/> , що поставила природність ( <g/> чи « <g/> природність <g/> » <g/> ) понад красу <g/> , що манжети на штанах заступила торочками псевдозношености <g/> , а штучну згортку на тих таки штанах серією псевдодір і псевдолаток <g/> , що заповзялася звести поетичну мову з котурнів вишуканости й понадбуденности до словника й синтакси пересічного дикуна з сучасного великого міста <g/> .
doc#16 " <g/> Вісник <g/> " відрікався традицій еротоманів <g/> : Цвайґа або Марґеріта <g/> , або деґенерата Пруста ( <g/> чи Пруст теж соціяліст <g/> ?
doc#9 По- перше <g/> , це наскільки імпонує Олені Пчілці ( <g/> чи то пак Любі <g/> ) галицька літературна мова своєю універсальністю <g/> , — а з загального мовознавства відомо <g/> , що імпонування чиєїсь мови є перша й вирішальна передумова для позичень з цієї мови <g/> .
doc#81 <p> У кінці 1943 року ( <g/> чи то 9 листопада <g/> , чи 9 грудня <g/> ) естрада клюбу стала сценою театральної вистави радше камерного характеру <g/> .
doc#56 Добре <g/> , що він удався не до наших естаблішментових публікацій <g/> , а до самвидаву ( <g/> чи сам вйдав-у <g/> ) <g/> .
doc#61 Він може не ліквідує людської самоти ( <g/> чи може щонебудь її зліквідувати <g/> ?
doc#15 : я не бачив « <g/> Любого друга <g/> » в кіні <g/> ; він захоплюється « <g/> Вітязем в тигровій шкурі <g/> » <g/> ) <g/> , називний відмінок виступає тут як форма прив'язаности даного слова ( <g/> чи словосполучення <g/> ) до поодинокого предмета <g/> , знову таки <g/> , слово не втрачає своєї загальносте <g/> , але використовується всупереч їй <g/> .
doc#15 Слово ( <g/> чи словосполучення <g/> ) не функціонує самостійно ( <g/> а коли починає функціонувати самостійно <g/> , то втрачається обов'язковість називного відмінка <g/> , nop <g/> .
doc#97 Це і письменники <g/> , і політики <g/> , і те <g/> , що зветься совєтським жарґоном — « <g/> простой советский ( <g/> чи то русский <g/> ) человек <g/> » <g/> .
doc#97 Російська імперськість у двадцятому столітті — тепер здебільша в її совєтській ( <g/> чи комуністичній <g/> ) формі <g/> , напевне <g/> , знищить ще не одного діяча <g/> , як знищила вже багатьох <g/> .
doc#81 Вона вчилася на співачку ( <g/> чи вона мала голос <g/> , не знаю — може <g/> , це була просто одна з примх <g/> ) і ніколи не знижувалася до того <g/> , щоб перекинутися хоч словом по-українськи <g/> .
doc#40 Отже <g/> , лапки тут стали ( <g/> чи стають <g/> ) знаком нереалізованої або не безпосередньо сприйнятої прямої мови <g/> , а уступ і риска — знаком безпосередньо сприйнятої ( <g/> отже <g/> , і реалізованої <g/> ) прямої мови <g/> .
doc#45 Не трудно <g/> , одначе <g/> , збагнути <g/> , чому Потебня ніколи не намагався надрукувати статтю ( <g/> чи начерки до статті <g/> , що їх зліпив докупи Харцієв <g/> ?
doc#70 Але чужі слова в українській мові XIX—XX століть ( <g/> чи це нам подобається <g/> , чи ні <g/> ) <g/> , не приходили з французької мови і рідко з німецької <g/> , а як правило <g/> , з російської і польської <g/> , і було найменше утопійно намагатися переінакшити те <g/> , що творилося протягом двох сторіч <g/> .
doc#82 По-англійськи є два добрі слова на характеристику людських висловлень <g/> : understatement — недоговорений <g/> , спокій в оцінці і overstatement — перебільшення в твердженні ( <g/> чи то в змісті <g/> , чи то в супровідній емоції <g/> ) <g/> .
doc#28 Невипадково в поезії « <g/> Місяця срібний дзюб <g/> » подана ціла концепція історії людства <g/> , в поезіях « <g/> Мономах <g/> » і « <g/> Київ <g/> » — концепція історії України ( <g/> чи <g/> , певніше <g/> , концепції <g/> : бо коли в « <g/> Мономахові <g/> » рушієм історії проголошується відвага <g/> , що здобуває світ <g/> , то в « <g/> Києві <g/> » це знаходить заперечення в ім'я пріоритету праці й поезії <g/> ) <g/> , а в поезії « <g/> М. К. Заньковецькій <g/> » — концепція історії українського мистецтва у взаєминах у ньому грецького і суто народнього первнів <g/> .
doc#29 Тип цей ( <g/> чи радше прошарок <g/> ) був істотний <g/> , хоч майже незнаний істориками театру <g/> . </p>
doc#99 Процес цей світовий <g/> , у всіх країнах <g/> , де не втручається цензура ( <g/> чи треба згадувати <g/> , що <g/> , для прикладу <g/> , в індійських і китайських фільмах заборонено показувати поцілунок <g/> , а в іранських навіть непокрите жіноче волосся <g/> ) <g/> , — і в усіх мистецтвах <g/> . </p>
doc#0 <p> В останні дні війни і німецької пропаганди в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ?
doc#6 Курилик читав Шевченка ( <g/> чи всього <g/> ?