Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 На підставі скупих згадок у звідомленнях ВУАН і в передмовах Курило до діялектологічних записів з окремих сіл у ( <g/> 19 <g/> ) ці її подорожі можна реконструювати — не претендуючи на повноту — так <g/> : улітку 1922 р. Курило разом із своїм незмінним супутником від цього часу <g/> , визначним етнографом-музикологом Климентом Квіткою <g/> , відбуває експедицію на Білоцерківщину <g/> , Канівщину й Черкащину <g/> , себто на терен центрально-українських говірок ( <g/> 19 <g/> , 93 <g/> ; 13 <g/> , 66 <g/> ) <g/> ; далі її інтерес звертається до північноукраїнських говірок — на 1923 рік припадають дві експедиції на Чернігівщину й сумежні землі — в травні в село Хоробричі <g/> , в серпні — на Пирятинщину й Прилуччину <g/> , потім <g/> , з 26 вересня до 2 листопада — в Остерський <g/> , Сосницький <g/> , Чернігівський і Конотопський райони20 <g/> ) <g/> .
doc#10 схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#10 молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#10 далі <g/> ) раз-у-раз трапляються на сторінках її праць <g/> , — явище <g/> , що його не знайдемо в такій мірі ні в Таирова <g/> , ні в Сімовича <g/> , ні в Бузука <g/> , ні в переважної більшосте українських славістів того часу <g/> .
doc#10 <p> З цим зв'язані і інші нотки <g/> , що в працях Курило цього часу зраджують її зацікавленість проблемами молодої тоді фонології <g/> .
doc#11 Вона буде коротка <g/> , позичаємо її в Олександра Грибоедова <g/> , розтерзаного свого часу на криваві шматки на вулицях Тегерана <g/> , розтерзаного <g/> , мовляв Шевченко <g/> , за ката <g/> . </p>
doc#12 Ці зміни <g/> , законодавчо стверджені свого часу тільки для українців штучно утвореного « <g/> Генерал - Губернаторства <g/> » ніколи не були прийняті ні на схід <g/> ; ні на захід від кордонів « <g/> Генерал-Губернаторства <g/> » <g/> .
doc#12 <p> Д <g/> ) в закінченнях 2 і 3 особи однини і 1 і 2 особи множини форми теперішнього часу дієслів І відміни <g/> , тоді як дієслова II відміни мають тут и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> г <g/> ) в формі чоловічого роду минулого часу дієслів <g/> : волік <g/> , беріг <g/> , стеріг <g/> . </p>
doc#12 <p> 13. Перед і після тих вимовлених між павзами слів або зворотів на означення часу <g/> , місця або способу <g/> , що уточнюють попереднє слово або зворот такого ж самого значення <g/> , напр <g/> .
doc#13 — джерела вириває окремі світляні точки <g/> , лишаючи решту в непроглядному сутінку <g/> , — в просторі <g/> , - бо малярство не говорить категоріями часу <g/> , так у байронічній поемі поет вириває світляні точки з потоку подій у часі <g/> , лишаючи решту в непроглядному мороці <g/> .
doc#15 Зубатий був активним противником обмеження речень на дієслівних конструкціях і писав <g/> : " <g/> Я сподіваюся дожити ще до часу [ <g/> es noch zu erleben <g/> ] <g/> , коли мовознавство поділятиме речення з формального погляду на 1 <g/> ] вигукові <g/> , 2 <g/> ) номінальні <g/> , 3 <g/> ) дієслівні <g/> " <g/> , підкреслюючи там же <g/> , що номінальні речення " <g/> найрізноманітніших видів [ <g/> …
doc#15 Він може <g/> , як кожний мистецький стиль <g/> , бути піднесеним на певний протяг часу модою <g/> , а потім знову стати рідко вживаним або зовсім вийти з ужитку <g/> .
doc#15 Автор посилається на те <g/> , що в газетах XVIII сторіччя вказівки місця і часу <g/> , а в книжках того ж періоду назви розділів даються не в формі називних відмінків <g/> , а за типом <g/> : Из Москвы <g/> , от 24-го декабря або О знаменательных частях слова <g/> .
doc#15 116 <g/> ) <g/> , </p><p> 54 </p><p> • залежна 35 </p><p> • місця 51 </p><p> • часу 54 ( <g/> прим <g/> .
doc#16 Чи варте це накладу часу і паперу <g/> ? </p>
doc#16 Одначе наступну фразу він уже присвячує якраз особі автора <g/> , згадуючи <g/> , що свого часу той друкувався в органі галицького радянофільства — або <g/> , як це формулює сам Донцов <g/> , « <g/> в большевицьких " <g/> Нових шляхах <g/> "» <g/> .
doc#16 От « <g/> Радянська Україна <g/> » в числі з 27.11.47 обурюється <g/> , що « <g/> аж до останнього часу членами Спілки письменників перебували такі запеклі буржуазні націоналісти <g/> , як П. Карманський <g/> , М. Рудницький <g/> » <g/> .
doc#16 Про це добре говорив І. Сільоне в своїй промові на конференції Пен-клюбів <g/> : « <g/> Тепер кожній серйозній людині повинно бути ясно <g/> , що не можна зформувати жадного осуду кризи нашого часу інакше <g/> , як на основі її загального характеру <g/> .
doc#16 Якби це була тимчасова поразка <g/> , то було б тільки питанням часу оправитися від неї <g/> .