Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Чи я мав рацію в своєму обуренні чи в схваленні <g/> , чи Союз українок винен у злочині проти поезії <g/> , а чи <g/> , навпаки <g/> , він виявив досконале розуміння особливосте поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> .
doc#81 Розмови з Володимиром Григоровичем не належали до високоінтелектуальних <g/> , переважно мовилося про те <g/> , де можна щось дістати <g/> , про те <g/> , хто зі спільних знайомих що зробив <g/> …
doc#62 Коли десь сьогоднішній стан наших знань не дозволяє на надійні висновки <g/> , редакторка має силу волі не давати похапливих рішень <g/> , а констатувати тверезо нашу сьогоднішню неспроможність знайти остаточне розв'язання <g/> , - наприклад <g/> , у вкрай заплутаному питанні про те <g/> , хто фінансував журнал <g/> , видаваний Донцовим <g/> , і чи були в ньому польські урядові гроші <g/> . </p>
doc#40 <p> Під впливом прикметників займенники та <g/> , ту <g/> , ця <g/> , цю <g/> , те <g/> , це і навіть зрідка наше <g/> , ваше можуть діставати нестягнене закінчення <g/> : тая <g/> , тую <g/> , цяя <g/> , цюю <g/> , цеє <g/> , нашеє <g/> , вашеє <g/> , напр <g/> .
doc#81 Мої службові години з завідувачем адміністративного відділу Миколою Ґадзінським сходили переважно на розмови про таку потребу і про те <g/> , чи буде вона можлива <g/> . </p>
doc#72 Пуристи відкидали форми й конструкції <g/> , не притаманні розмовній мові без огляду на те <g/> , чи були вони запозичені недавно з російської мови чи в старовину з грецької й латинської <g/> : активні дієприкметники <g/> , пасивні конструкції <g/> , віддієслівні іменники вважалися невластивими українській мові <g/> .
doc#66 Три п'єси <g/> , три режисери <g/> , три підходи — це спонукає ще раз поговорити про те <g/> , чи варт виставляти драматичні поеми Лесі Українки і як їх виставляти <g/> . </p>
doc#17 Можна сперечатися про те <g/> , чи вбачав Куліш взагалі порятунок України в робітництві <g/> , – хоч образ Марини виразно промовляє проти того <g/> , що він в якійсь одній клясі бачив порятунок <g/> .
doc#9 Але ця позначка інформує <g/> , де це слово записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але нічого не говорить про те <g/> , чи вживається воно і в інших місцевостях <g/> .
doc#17 Можна сперечатися про те <g/> , чи виклав у цій сцені Куліш ті думки <g/> , які були йому близькі <g/> , чи тільки офіційно від нього вимагані <g/> , – хоч уся правдоподібність за те <g/> , що ця сцена була йому накинена урядовими цензорами <g/> .
doc#9 То ж кинемо погляд на те <g/> , чи використовуються в творах М. Коцюбинського галицькі мовні елементи і як саме <g/> .
doc#88 Від особи залежить лише те <g/> , чи вона підкориться та на якому етапі тортур це станеться <g/> .
doc#89 Критик не ставить навіть питання про те <g/> , чи відповідає це намірам письменника <g/> , закономірностям його твору <g/> .
doc#80 Усунено вагання Рільке про те <g/> , чи він може сприймати музику <g/> . </p>
doc#10 Одначе і сьогодні ще цікаві її міркування про міру самостійності и як фонеми в українській мові ( <g/> 23 <g/> , 22919 <g/> ) <g/> , а також про те <g/> , чи графічні сполуки в з попереднім голосним ( <g/> типу дав <g/> ) можна вважати за дифтонги з фонологічного погляду ( <g/> 14 <g/> , 546 <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 Вони цікавили його не самі по собі <g/> , а як новий доказ у давній мовознавчій дискусії про те <g/> , чи може існувати речення без особового дієслова <g/> .
doc#16 Це все речі абеткові <g/> , ніхто їх не думає заперечувати <g/> , і спір іде не про те <g/> , чи є в суспільстві те <g/> , що Донцов називає « <g/> елітою <g/> » або « <g/> провідною верствою <g/> » <g/> , а про те <g/> , чи мусить вона бути цілковито чужою решті народу <g/> , чи мусить між нею й рештою народу бути вирита безодня <g/> .
doc#72 Проект викликав довгу й палку дискусію <g/> , зокрема про те <g/> , чи навчання має провадитися російською мовою <g/> , чи рідною мовою учнів <g/> .
doc#4 <p> Коли <g/> , отже <g/> , зважимо на це <g/> , стає безпредметовим саме питання про те <g/> , чи Наталя Лівицька-Холодна свідомо вдавалася до « <g/> засобу <g/> » щоденниковости й щоден- никової тяглости <g/> , чи так « <g/> вийшло <g/> » <g/> .
doc#16 Або питання про те <g/> , чи національне супроти загальнолюдського є щабель чи цінність вища і самодостатня <g/> , — попри всю його теоретичну вагу <g/> , не вийшло за межі теоретичних міркувань вузького кола <g/> . </p>