Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Куди стосуються слова « <g/> у перших зацвітах вогнявих віконниці з імли <g/> » — до підрядного речення « <g/> мов на травах це все <g/> » <g/> , — чи до клаптика головного речення « <g/> так нездогадно <g/> » <g/> ?
doc#81 Думати мені треба було не про те <g/> , сказати « <g/> так <g/> » чи « <g/> ні <g/> » <g/> , а тільки про те <g/> , як знайти найлагіднішу форму відмови <g/> .
doc#79 У Мольєра « <g/> Буржуа-шляхтич <g/> » так і зветься – « <g/> комедія-балет <g/> » <g/> .
doc#93 На яловому тлі пустопорожнього американсько-канадського театру <g/> , де актори так чудово витренувані <g/> , але на штампи <g/> , де квітнуть ділки типу різних Маммів <g/> , які мають першорядний нюх <g/> , щоб вгадати <g/> , на що публіка клюне <g/> , а поза тим доглибно некультурні і в кращому випадку напівосвічені <g/> , стратфордці — один з кращих театрів <g/> .
doc#63 Його вірші могли б бути аморфні <g/> , але так само добре відкладаються і в форму <g/> , що існує як даність — і може ще виграють від цього <g/> , бо суть дотримання формальних приписів в них — у легких зсувах від звичайного — то синтаксичних <g/> , то семантичних <g/> : </p><p> Я озеро благосне снитиму <g/> … </p>
doc#61 Ту саму подію <g/> , ту саму особу читач бачить з погляду різних дійових осіб <g/> , іноді — змальовану двічі <g/> , але так по-різному <g/> , що і подія стає рельєфнішою <g/> , і читати про неї незмірно цікавіше <g/> .
doc#2 Деякі поезії « <g/> Веселки <g/> » межують з сороміцькими піснями <g/> , але так тонко <g/> , так делікатно <g/> , так цілком на натяках і символах це дано <g/> , що найсуворіший цензор нічого не зможе закинути <g/> .
doc#81 Не було це дуже дотепно <g/> , бо тим самим зраджувалося <g/> , хто був сексотом <g/> , але так це йшло <g/> .
doc#99 Але не знаю поки що нікого <g/> , хто б так стримано <g/> , так тактовно і так сміливо-вперто <g/> , до зухвалости <g/> , в українській поезії таке робив <g/> .
doc#81 <p> Та це тепер я бачу так ці речі <g/> , тоді це просто були умови подорожі <g/> , нічого незвичайного <g/> , condition humaine <g/> , приємність <g/> , розвага <g/> , відхід від щоденного <g/> . </p>
doc#72 ( <g/> Недопущення української мови до судів та адміністративних установ не потребувало окремої згадки <g/> , бо так було заведено ще з кінця XVIII століття <g/> ) <g/> . </p>
doc#55 <p> 2.1.« <g/> Бо так ми говоримо <g/> » <g/> .
doc#47 У поразці України <g/> , в розкритті забріханости демократій <g/> , у розкладі й отвариненні еміграції — бо так бачила поетка ці речі — запанував Чорнобог <g/> , її безжальний і нелюдяний Батько <g/> . </p>
doc#10 Але в колективних працях часто буває так <g/> , що якась одна особа стає душею підприємства <g/> , вибивається на фактичного керівника <g/> .
doc#81 Збірки були так само « <g/> вигладжені <g/> » <g/> , але поодинокі поезії Тихонова <g/> , Асєєва <g/> , навіть Інбер могли бути справжньою літературою <g/> .
doc#81 Східняки були так чи так перекотиполе <g/> , сьогодні тут <g/> , а завтра інде <g/> , змагання за місто йшли не з ними <g/> , а з галичанами <g/> , що були тутешні й мали тут лишитися <g/> .
doc#59 В вагоні було так багато в'язнів <g/> , голод був такий <g/> , що сильніші придавлювали слабіших <g/> , хворі й кволі вмирали <g/> , а про їх смерть ніхто не зголошував <g/> , бо труп ще мав цінність <g/> : на нього брали пайки <g/> .
doc#40 : « <g/> Відколи пам'ятає себе <g/> , завжди й було так <g/> » ( <g/> Гол <g/> .
doc#81 <p> Та це не було так просто <g/> , як здавалося <g/> .
doc#27 <p> Та чи справді було так <g/> ?