Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 І саме на русі протиріч в нібито звичайному <g/> : дитяча гра <g/> , сцена кохання <g/> , прогулянка за місто <g/> , похорон — саме на цьому з особливою переконливістю виростає основна філософсько-етична ідея « <g/> Вертепу <g/> » — ідея вічного неспокою — і пов'язана з нею національно-політична ідея месіянства України <g/> , з особливою переконливістю виростає ВІРА — віра в людину і віра в Україну <g/> , яка наскрізь проймає « <g/> Вертеп <g/> » <g/> , як і весь український культурний ренесанс двадцятих років <g/> .
doc#24 Це було б те саме <g/> , що структуру « <g/> Божественної комедії <g/> » або « <g/> Фавста <g/> » пояснювати зовнішнім тиском <g/> .
doc#24 Чергування це <g/> , коли його виабстрагувати <g/> , дуже врівноважене <g/> , і його навіть можна подати графічно <g/> , а саме <g/> : коли перенумеруємо розділи <g/> : 1. Слово перед завісою <g/> .
doc#24 Це саме в ці роки <g/> , співаючи гімн цьому образові <g/> , Олександер Довженко наважився в своїй « <g/> Землі <g/> » викликом філістерській моралі показати прекрасну нагу жінку і пологи серед рясноти розкішної природи українського степу — показати в її грізній і незайманій жіночій і материнській чистоті <g/> .
doc#25 Правда <g/> , в своїй розвідці Михальчук <g/> , як слушно зауважив Н. Дурново ( <g/> Slavia <g/> , 4 <g/> , 156 <g/> ) <g/> , більше керувався чуттям лінґвіста <g/> , ніж суворою методологією <g/> , і саме тому згодом ( <g/> 5 <g/> , 459 <g/> ) поставився до власної праці дуже критично і навіть зрікся своєї клясифікації українських говірок на користь погляду Соболевського <g/> .
doc#25 Звичайно бо приймано за Потебнею ( <g/> найбільше популяризував цей погляд Соболевський у своїх “ <g/> Очерках по истории русского языка <g/> ” Київ 1884 <g/> ) <g/> , що всяке українське і повстало з дифтонгів <g/> , а саме <g/> : Ҍ що вимовлялося як дифтонг іе <g/> , втратило другу частину дифтонга <g/> , розвинувши першу <g/> ; е перед занепалим ь <g/> , подовжившися <g/> , теж перейшло в дифтонг іе і збіглося в своєму розвитку з Ҍ <g/> ; e перед занепалим ъ дало довге о <g/> , те саме сталося з о <g/> , перед занепалим ъ <g/> , ь <g/> ; цей довгий звук дифтонгізувався в уо <g/> , звідки через ряд дифтонгів ( <g/> типу уе <g/> , уи <g/> , уї <g/> ) досяг ступеня і <g/> , тоді як північні говірки затримали дифтонги або спростили їх в у <g/> , и ( <g/> це спрощення відбулося також і в деяких карпатських говірках <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Він говорить про чотири групи їх <g/> : руську ( <g/> північноруська підгрупа <g/> , себто російська й білоруська мова <g/> , і південноруська підгрупа <g/> , себто українська мова <g/> ) <g/> , ляську ( <g/> польсько-кашубська й сербсько-лужицька підгрупи <g/> ) <g/> , чехо-словацьку ( <g/> чехо-моравська й словацька мови <g/> ) і балканську ( <g/> ілірська підгрупа <g/> , себто сербохорватська мова з словінською <g/> , і болгарсько-македонська <g/> ) <g/> , але з'єднує ці чотири групи в два ряди пар <g/> , що взаємно перетинаються <g/> , а саме <g/> : </p><p> 1. Південносхідній відділ ( <g/> групи руська й балканська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Північнозахідній відділ ( <g/> групи ляська й чехословацька <g/> ) <g/> , — а з другого боку <g/> : </p><p> 1.Північносхідній відділ ( <g/> групи руська й ляська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2.Південнозахідній відділ ( <g/> групи балканська й чехословацька <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Воно було типовою ознакою і відмінною рисою саме українського народництва в протилежність <g/> , приміром <g/> , російському народництву <g/> , і тут Михальчук теж виступає як син своєї доби <g/> .
doc#27 Хвильовий бо справді підносив Куліша над Шевченком і проголошував саме Куліша своїм предтечею <g/> . </p>
doc#28 Але чи не важливіша для поета тут внутрішня <g/> , емоційна схожість <g/> : це ж сліпу <g/> , спустошену людину порівнюється з колосом – саме звідси іраціонально йде образ порожнього <g/> , спустошеного колоса <g/> . </p>
doc#28 Він звик бути сам і поринати « <g/> у хатню тишу і самотню думу <g/> » ( <g/> « <g/> Poor Yorick <g/> » <g/> ) <g/> , але йому тяжко відчувати <g/> , що вже стільки « <g/> літ один німує він у нетрях захололих <g/> » ( <g/> « <g/> Чернишевський у Вілюйську <g/> » <g/> ) <g/> , і він з болем і страхом бачить себе « <g/> старого <g/> , кволого <g/> , забутого всіма <g/> » ( <g/> « <g/> Овідій <g/> » <g/> ) <g/> , Він знудився щоденним сірим побутом <g/> , потребою « <g/> всякдень стрівати на річнім кругу <g/> » все те саме ( <g/> « <g/> Все те – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) <g/> , а чужа радість у ньому хіба « <g/> лиш нудьгу всередині сколише <g/> » ( <g/> « <g/> Ворожіння <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Київ з лівого берега <g/> » <g/> ) </p><p> І хто знає <g/> , може в саме сполучення кольорів – золота й блакиті – уклав поет алюзію на національне відродження України – тим більше <g/> , що ці ж кольори він підкреслює і в іншій символічній візії майбутнього <g/> : </p><p><g/> …
doc#28 Останнє особливо треба підкреслити <g/> , бо історична рація виступу поетичної групи Зерова <g/> , між іншим <g/> , була саме в запереченні зв'язків української поезії з народньопісенними традиціями <g/> , поскільки український символізм <g/> , як відомо <g/> , не спромігся ці зв'язки розірвати ( <g/> від Миколи Вороного і В. Пачовського аж до П. Тичини <g/> ) <g/> .
doc#31 Як приклад такої боротьби Сталін наводив саме і виключно Хвильового <g/> .
doc#31 » <g/> ) <g/> , і навіть оборонна позиція проти сервілізму супроти Росії ( <g/> після іронічного « <g/> Хвильовий дійсно " <g/> родич <g/> " гетьмана Мазепи і саме по " <g/> матерній лінії <g/> " ( <g/> який пасаж <g/> !
doc#31 Замість зформулювати в першій своїй статті <g/> , чого саме хоче він від нинішньої української літератури <g/> , він волів просто просиґналізувати читачам свої настрої <g/> » ( <g/> До джерел <g/> .
doc#31 Яковенка « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » <g/> , і всі цитати з неназваного автора <g/> , крім однієї <g/> , взято з цієї статті Яковенка <g/> .
doc#31 « <g/> Двоброшурочна просвіта <g/> » виринає на с. 22 <g/> , але Хвильовий її не забуває <g/> , і на с. 29 розшифровує <g/> , про які саме дві брошури йде мова <g/> .
doc#31 <p> Те саме з позитивними образами <g/> .
doc#32 Не знаємо <g/> , як це сталося <g/> , але серед безмежної мережі таких таборів <g/> , що вкрили всю понівечену <g/> , півголодну і принишклу Німеччину <g/> , авґсбурзькі касарні на честь французької річки стали осередком кількох тисяч українських безбатченків <g/> , і то саме тих <g/> , що не хотіли повертатися на свою поневолену батьківщину <g/> .