This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 | слова <g/> , а також у середині слова після голосної і | після | апострофа означають два звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр |
doc#12 | , мою <g/> , моя <g/> , п'є <g/> , п'ю <g/> , об'ява <g/> . В середині слова | після | приголосної ці літери означають відповідно е <g/> , |
doc#12 | , несла ( <g/> бо <g/> : ніс <g/> ) <g/> . </p><p> 4. Одначе в сполученнях ри <g/> , ли | після | приголосної в відкритому складі и може |
doc#12 | е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і | після | й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді |
doc#12 | 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не | після | шелесних звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи |
doc#12 | чергуватися з в <g/> , а і з й. Звичайно у і і ставлять | після | слова <g/> , що кінчається на приголосний <g/> , а в і й |
doc#12 | слова <g/> , що кінчається на приголосний <g/> , а в і й | після | слова <g/> , що кінчається на голосний <g/> , напр <g/> . <g/> : |
doc#12 | , ухвала <g/> , учасник <g/> , влада <g/> , враження <g/> . </p><p> ґ <g/> ) | після | павзи і при протиставленні <g/> , напр <g/> . <g/> : чорне і |
doc#12 | — з твердою вимовою н <g/> ) <g/> . </p><p> 2. Ь ніколи не пишеться | після | губних ( <g/> б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м <g/> ) <g/> , середньопіднебінних ( <g/> ж <g/> , |
doc#12 | -алн- <g/> , -илн- <g/> , див <g/> . IV Б 4. </p><p> 5. Не пишемо ь | після | д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , н <g/> : </p><p> а <g/> ) коли наступна приголосна |
doc#12 | напр <g/> . <g/> : редька — редьці <g/> , нивонька — нивоньці <g/> . </p><p> б <g/> ) | після | н перед шелесними й ц <g/> , напр <g/> . <g/> : кінчик <g/> , менший <g/> , |
doc#12 | . </p><p> 2. Правопис апострофа </p><p> 1. Апостроф уживається | після | приголосних б <g/> , п <g/> , в <g/> , м <g/> , ф. р перед літерами я <g/> , ю <g/> , є |
doc#12 | вимову цих останніх <g/> . Зокрема апостроф пишемо | після | губних б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м завжди <g/> , крім тих слів <g/> , де |
doc#12 | , ряст <g/> , рятувати <g/> , ряхтіти <g/> . </p><p> 3. Про апостроф | після | приростків див <g/> . ІУ А 3. </p><p> 4. Про апостроф у чужих |
doc#12 | безмежжя <g/> , клоччя <g/> , піддашшя <g/> , маззю <g/> , міццю <g/> ; але | після | приголосної <g/> : листя <g/> , підзамчя <g/> , радістю <g/> ; не |
doc#12 | і в згрубілому наростку -ісіньк- пишемо ь | після | н <g/> , напр <g/> . <g/> : маленький <g/> , сестронька <g/> , білісінький |
doc#12 | Наросток -ев ( <g/> ий <g/> ) у прикметниках уживаємо лише | після | м'яких або мішаних основ під наголосом <g/> , напр <g/> . <g/> : |
doc#12 | покищо <g/> , щойно <g/> , тількищо <g/> , хібащо <g/> . </p><p> г <g/> ) Частка би ( <g/> | після | попереднього голосного — б <g/> ) пишеться окремо <g/> , |
doc#12 | , начебто <g/> , напр <g/> . <g/> : тим то <g/> , буцім то <g/> , </p><p> е <g/> ) Частка же ( <g/> | після | попереднього голосного ж <g/> ) пишеться окремо <g/> , за |
doc#12 | <p> 1. Чуже і в загальних словах перед приголосним | після | літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо |