Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Можна припустити галицький вплив при вживанні форми називно-знахідного відмінка множини копита при нормальному копитаxlix <g/> .
doc#9 Можна припустити галицький вплив при вживанні форми називно-знахідного відмінка множини копита при нормальному копитаxlix <g/> .
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .
doc#9 Зрідка трапляється в мові інтелігенції також принесений з Галичини кінцевий наголос у прикметнику цілий ( <g/> при нормальному накореневому <g/> : цілий <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> З цього погляду вживання його в прикладі <g/> : « <g/> От воно і трапилось <g/> : ескадрони грають <g/> » ( <g/> К. Герасименко <g/> ) при оповідному тоні викладу не можна ще зв'язувати з галицькими мовними впливами <g/> , але можна вже запідозрити їх в такому прикладі <g/> , як « <g/> Я не можу не плакать <g/> , бо воно плачеться проти моєї волі <g/> » ( <g/> І. Сен- ченко <g/> ) <g/> , бо тут нема стилістичної настанови на оповідь <g/> . </p>
doc#9 <p> 4. Все більше шириться конструкція з прийменником за з родовим відмінком іменника на означення часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В. Сосюра <g/> ) <g/> , хоч паралельно з нею можлива й конструкція з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , яка рішуче переважає в східноукраїнських говірках <g/> .
doc#9 Конструкцію з прийменником за з родовим відмінком іменника не можна вважати за первісногалицьку <g/> , її знають і класики з Великої України <g/> , але в той час <g/> , як у говірках Східної і Центральної України вона відступає перед конструкцією з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , Галичина тримається її непорушно і таким чином виступає консерваторкою цього звороту в літературній мові <g/> . </p>
doc#9 <p> Г. Фонетика й морфологія </p><p> У фонетично-морфологічній системі сучасної української літературної мови рис <g/> , узятих безпосередньо з західноукраїнських говірок при відсутності їх на Великій Україні <g/> , дуже мало <g/> .
doc#9 <p> КІНЦЕВІ ЗАУВАГИ </p><p> Колись П. Куліш при всій його неприхильності до галичан писав <g/> : « <g/> В Галичині рішиться ціле руське питання <g/> »lvii <g/> .
doc#9 <p> На відміну від українського розвитку <g/> , хорвати хотіли зберегти при принципіальній єдності літературної мови як їх варіянт двоєдної літературної мови <g/> .
doc#9 <p> Порівняння з Хорватією цікаве ще тим <g/> , що воно показує <g/> , як розвинулася б українська літературна мова при нормальних політичних відносинах <g/> , без великого мовно-політичного експерименту тридцятих років <g/> . </p>
doc#9 Інакше кажучи <g/> , ці думки можна віднести до взаємодії діялектів і мов при утворюванні літературних мов <g/> .
doc#9 Але це означає максимальну обережність при запровадженні або навіть пропонуванні змін у літературній мові <g/> , при всякій мовній дискусії тощо <g/> .
doc#9 Але це означає максимальну обережність при запровадженні або навіть пропонуванні змін у літературній мові <g/> , при всякій мовній дискусії тощо <g/> .
doc#9 Причин її <g/> , мабуть <g/> , треба шукати в піднесенні Полтави й пізніше Харкова як культурних центрів при одночасному занепаді старих центрів на Чернігівщині <g/> .
doc#9 <p> Отже <g/> , мова Котляревського при своїй виразній полтавській основі ввібрала в себе з літературної традиції чимало чернігівських елементів <g/> .
doc#9 <p> Виділити північноукраїнські елементи в словнику Шевченка при теперішньому стані українського мовознавства <g/> , коли не порядкуємо ані словниками говірок <g/> , ані словниками мови окремих письменників <g/> , а зокрема надто мало знаємо з цього погляду про рідну говірку Шевченкову <g/> , — річ майже неможлива <g/> .
doc#10 <p> Кінець-кінцем ця праця Ганцова — поважна <g/> , солідна в поводженні з фактами і заслуговує на повне довір'я при будь-яких довідках фактичного характеру <g/> .
doc#10 Звуки ці бувають тільки під наголосом <g/> , при чому експіраторна енерґія падає на ввесь звук <g/> , меншаючи на кінець його ( <g/> отже <g/> , наголос має спадний характер <g/> , — спостереження <g/> , що його потім широко використала О. Курило <g/> ) <g/> .
doc#10 Це питання ствердіння р і ц <g/> , окремого в південних говірках <g/> , окремого в південнозахідніх ( <g/> 5 <g/> , 85 <g/> ; у 2 <g/> , 191 Ганцов ще недоцінював вагу цього явища <g/> ) <g/> ; почасти в питанні рефлексації ȩ ( <g/> 5 <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , в питанні розвитку і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для розвитку цього і. Цьому останньому питанню присвячена в Ганцова спеціяльна праця ( <g/> 13 <g/> ) <g/> , при чому і тут за головний аргумент і вихідний пункт правлять говірки південної Чернігівщини <g/> . </p>