Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 При описовому підході дослідник тільки окреслює факти даної мови <g/> , при порівняльному підході він порівнює їх з фактами інших мов <g/> .
doc#40 Отже <g/> , третя ознака слова — це те <g/> , що воно може бути вжите самостійно <g/> , при тому зберігаючи своє значення* <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Ще більше труднощів при встановленні меж слова завдає та його риса <g/> , яка зветься полісемією <g/> .
doc#40 Таке становище протиприродне <g/> , і багато з того <g/> , що тепер здається в світлі мовної практики преси <g/> , літератури і побуту УССР архаїзмом <g/> , можна думати <g/> , буде відроджене до життя при відбудові української держави <g/> , як це вже й робилося з успіхом в українській державі 1917-1920 рр <g/> . </p>
doc#40 Навпаки <g/> , при великому використанні кальок мова поступово скоряється чужим для неї законам словотворення <g/> , пов'язання слів у реченні і може з часом зовсім утратити свою внутрішню своєрідність <g/> .
doc#40 Одначе при цьому вони обмежені тим <g/> , що </p><p> впроваджувати багато чужих слів <g/> , невідомих читачеві <g/> , нема змоги <g/> , — або доводиться давати при них пояснення <g/> , як це <g/> , наприклад <g/> , робить М. Коцюбинський в оповіданні з життя кримських татарів « <g/> B путах шайтана« <g/> : « <g/> Крамниці й ятки замкнені <g/> , провідники розсідлали свої коні <g/> , всякі продавці ямурта ( <g/> яєць <g/> ) <g/> , винограду <g/> , чадр і іншого відклали свої справи на будень <g/> ; взагалі весь той рух <g/> , що чигає на повні кишені ґяурів <g/> , зупинило свято« <g/> . </p>
doc#40 Загалом літературна мова при нормальному розвитку виявляє до них нехіть як до елементу розкладового <g/> . </p>
doc#40 У 20 роках при Українській Академії Наук утворено під проводом Гр <g/> .
doc#40 Це буває <g/> , коли якесь повнозначне слово заходить у повноцінний смисловий зв'язок з другим повнозначним словом тільки при тій умові <g/> , якщо приєднується до їхнього зв'язку ще й третє повнозначне слово <g/> , хоч увесь зворот у цілому не є якимсь усталеним словосполученням <g/> .
doc#40 Форми роду <g/> , числа і відмінка можуть використовуватися при узгодженні прикметника з іменником <g/> : відомий актор <g/> , відомого актора <g/> , відомі актори <g/> , відома акторка <g/> .
doc#40 <p> Залежним словом при всякому керуванні <g/> , як випливає вже з визначення цього типу зв'язку членів речення <g/> , може бути тільки ім'я ( <g/> іменник і його заміни <g/> ) <g/> .
doc#40 Присудок при них нормально стоїть в однині <g/> , при що — в середньому роді <g/> , а при хто — в чоловічому <g/> , хоч би в суті займенник означав особу жіночого роду або багато осіб <g/> : « <g/> Щось наче вдарило мене по серці <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#40 Складеним підметом називаємо підмет <g/> , що виражається називним відмінком імени у зв'язку з залежною від нього іншою граматичною формою або <g/> , при відсутності першого <g/> , самою останньою <g/> .
doc#40 Глибше придивившись <g/> , побачимо <g/> , що тут ознака <g/> , виражена ім'ям <g/> , приписана підметові лише на час і при умові наявности ознаки <g/> , вираженої дієсловом <g/> .
doc#40 Проте <g/> , є два випадки <g/> , коли орудний відмінок став нормою і при відсутності дієслівної зв'язки <g/> .
doc#40 Ці речення найчастіше зв'язані з дієсловом бути <g/> , але і інші діє слова <g/> , коли вони означають існування <g/> , можуть при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Узагальненої особовости можна досягти відкиненням під- мета-займенника при дієслові-присудку будь-якої особи <g/> , напр <g/> .
doc#40 Таке буває при швидкому русі ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> За еквіваленти речень можна вважати також вигуки <g/> , якщо їх ужито самостійно перед реченням або після речення <g/> , при чому вони почуттєво висловлюють зміст думки <g/> , що оформилась у речення або могла б у нього оформитися <g/> , напр <g/> .
doc#40 І так само <g/> , як у простому реченні нам потрібні всі ці способи зв'язку слів <g/> , так потрібні вони і при зв'язку речень <g/> .