Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Варте може уваги <g/> , що пізніший розвиток акустичних досліджень за допомогою спектрограм <g/> , особливо розвинений у сучасній Америці <g/> , потвердив інтуїтивні передчуття Курило29 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Одначе на цьому етапі особливо цікавих методологічних шукань праця Курило була перервана <g/> .
doc#12 Натомість нема чергування в деяких новіше утворених словах <g/> , особливо складних <g/> , напр <g/> .
doc#12 : Великдень <g/> , каригідний <g/> , жалюгідний <g/> , потойбічний <g/> , цьогорічний <g/> , злидні <g/> ; а особливо часто в словах <g/> , де перша основа — наказовий спосіб дієслова <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. У чужих іменах загальних чуже g передаємо в словах новопозичених українським ґ <g/> , а в словах давно позичених <g/> , особливо з грецької мови — українським г <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Чужі сполуки 1а <g/> , 1о <g/> , lu <g/> , передаємо в словах давніше запозичених <g/> , особливо з грецької мови <g/> , українськими сполуками ла <g/> , ло <g/> , лу <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. В кінці слова і складу в словах <g/> , давніше позичених <g/> , особливо з грецької мови <g/> , пишемо <g/> , л <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. Відповідно до е з попереднім пом'якшенням приголосного в російських <g/> , польських <g/> , і білоруських іменах власних пишемо звичайно є <g/> , особливо <g/> , коли в даному корені українська мова має і <g/> , а не е <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 14. Перед і після іменників з залежними словами <g/> , впроваджених у речення словами <g/> : крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , за винятком <g/> , особливо <g/> , переважио <g/> , зокрема і то тощо <g/> , напр <g/> .
doc#15 Вони особливо доцільні в описах <g/> , де досить простих іменників і прикметників і не почувається потреби дієслівної енергії <g/> .
doc#15 У роботі Травнічка справді зібрано дуже багатий і цікавий матеріял про переродження іменних речень у дієслівні <g/> , або про їх виродження в частини дієслівних речень ( <g/> хоч велика частина цього була вже показана українськими мовознавцями - Потебнею і особливо Поповим <g/> , - про них Травнічек ніде не згадує <g/> ) <g/> ; але забувається при цьому <g/> , що поруч з цією лінією історичного розвитку могла існувати й інша <g/> .
doc#15 Були однак у цьому втисканні називних речень у Прокрустове ложе двоелементних неповних і інші причини <g/> , зумовлені природою і особливо походженням називних речень <g/> .
doc#15 тип цей <g/> , особливо в поезії <g/> , знайшов надзвичайно велике поширення <g/> .
doc#15 В белетристиці він особливо посилився з початку XX сторіччя ( <g/> напр <g/> .
doc#15 Тим часом саме проміжні випадки <g/> , випадки <g/> , що вагаються між неповними і називними реченнями <g/> , можуть особливо допомогти при характеристиці називних речень <g/> . </p>
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#15 Зберігаються всі основні ознаки питального речення - інтонація <g/> , наявність або можливість питальної частки <g/> , модифікації порядку слів і <g/> , що особливо важливо <g/> , зберігається спрямовання речення на відповідь <g/> , тобто і основна функціональна властивість питального речення <g/> .
doc#15 <p> Від таких випадків природний перехід до вживання називних речень уже поза умовами ряду однорядних слів <g/> , наперед заданими <g/> , і тому більшу самостійність ми знаходимо в третьому з наведених уривків <g/> , а особливо в наступному прикладі <g/> , де ця більша самостійність спеці- яльно вмотивована уривчасто-схвильованим характером викладу <g/> : </p><p> І в келії <g/> , неначе в Січі <g/> , </p><p> Братерство славне ожива <g/> . </p>
doc#15 <p> Випадки переоформлення члена ряду в називне речення особливо яскраві <g/> , коли ряд містить у собі і двоелементне речення <g/> .