Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Позначилося тут <g/> , очевидно <g/> , не тільки те <g/> , що він був дуже енергійним <g/> , а і те <g/> , що він був єдиним у комісії <g/> , хто мав досконалу закінчену освіту й кваліфікацію з слов'янської філології і систематично працював на цьому полі <g/> . </p>
doc#10 <p> Крім активної наукової праці й зустрічей з західними науковцями <g/> , Ганцов мав доручення від СВУ встановити контакти з українськими політичними діячами на еміграції <g/> .
doc#10 І Ганцов доходить до висновку <g/> , що “ <g/> тим самим мав рацію Михальчук <g/> , коли він припускав первісний поділ українського племени на дві групи — одну південно-західну і північно-східну ( <g/> 12 <g/> , 111 <g/> , 214 <g/> ) <g/> ; що в українській мові дослідник “ <g/> має розірізняти <g/> , як у великоросійському <g/> , дві головні групи говірок <g/> , обидві дуже старі і об'єднані тільки в дальшому історичному розвитку <g/> ” ( <g/> там таки 215 <g/> , також 7 <g/> , 186 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Він мав тут попередниками Михаль- чука <g/> , Шахматова й Зілинського <g/> ; але йому належить заслуга критично переглянути все ними висловлене <g/> , вибрати те <g/> , що стоїть у згоді з фактами <g/> , зокрема з ним установленими новими в науковому обігу фактами північно-українських говірок <g/> , і привести це в струнку систему <g/> , пов'язану з історичною долею українських племен і українського народу <g/> .
doc#10 Тим то мав рацію Синявський <g/> , коли писав про цю працю <g/> : “ <g/> Хоч і чимало дає ця розвідка для пізнання північних українських говорів ( <g/> і білоруських <g/> ) <g/> , хоч і як безсумнівно позитивні деякі фонетичні сконстатування в ній <g/> , та в цілому звуки трактуються в ній без найменшого розподілу їх на фонеми й відтінки <g/> , отже <g/> …
doc#10 Чи треба говорити про те <g/> , що вони мали не чисто академічний характер <g/> , а надто для автора <g/> , що вже мав у своїй біографії арешт за “ <g/> Петлюровщину <g/> ” в 1921 р.33 <g/> ) <g/> .
doc#11 За кілька днів навколо повісти зчинилася міні-веремія <g/> , редакція гідно боронила <g/> , відступаючи <g/> , позицію за позицією <g/> , а сам автор <g/> , на щастя <g/> , мав вдачу Ґалілея <g/> , що <g/> , як відомо <g/> , зрікся своїх позицій щодо обертання Землі <g/> , тільки тишком <g/> , для себе ствердив <g/> , що все-таки вона обертається <g/> .
doc#11 <p> І це так <g/> , саме так <g/> , хоч ми у Венеції <g/> , а не в Києві <g/> , хоч рацію мав Андрухович <g/> , що ми не переступили ще Альпи <g/> , та де там Альпи <g/> , ми ще таки нівроку мізерненького срібнолентого Сяну ще не перебрели <g/> , а там же й Одра <g/> , і Ельба <g/> , і Райн <g/> , — а все-таки хорал із « <g/> Золотого гомону <g/> » в наших вухах <g/> , дарма що бубабівські огирі сексують з Адою Цитриною <g/> , і то при співпраці баварських уже трохи захеканих цапів <g/> . </p>
doc#15 Ототожнивши іменні речення значенням з дієслівними <g/> , Травнічек <g/> , природно <g/> , мав дійти висновку <g/> , що іменні речення як примітивніші мали б відмерти <g/> .
doc#16 » Або <g/> : «" <g/> МУР <g/> " уважає <g/> , що " <g/> Вісник <g/> " мав згубний вплив на літературу доби <g/> » <g/> ; або «" <g/> МУРові <g/> " ці статті ( <g/> в " <g/> Віснику <g/> " <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не з журналом <g/> , а із « <g/> збірником літературно-мистецької проблематики <g/> » <g/> , себто із збірником дискусійних матеріялів <g/> .
doc#16 Тоді він мав дуже доброзичливих передатників книжки <g/> , що вирішили полегшити йому полеміку <g/> .
doc#16 Підхід вісниківства в своєму послідовному застосуванні мав би привести до нового бунту мас <g/> , до нової громадянської війни <g/> .
doc#17 Гармонія режисера і актора була досягнена Курбасом <g/> , але визначальним мав бути режисер <g/> . </p>
doc#18 У статті « <g/> Суспільно- політичні погляди М. Драгоманова <g/> » ( <g/> 1906 <g/> ) він із співчуттям і погодженням писав <g/> , що об'єкт його дослідження « <g/> був занадто твереза і скептична натура <g/> , щоб мав вірити в якісь надприродні місії поодиноких народів <g/> » <g/> .
doc#18 Щоб любити її як географічне поняття <g/> , на це я завеликий ворог пустих фраз <g/> , дуже багато бачив світа <g/> , щоб я мав проголошувати <g/> , що ніде нема такої гарної природи <g/> , як на Русі <g/> » <g/> , — це ж арґумент Азазеля про бідність Палестини <g/> .
doc#18 <p> Але цей муляр не тільки пройшов добру школу й мав великий досвід <g/> .
doc#18 <p> « <g/> Все <g/> , що мав у житті <g/> , він віддав Для одної ідеї <g/> » <g/> ; « <g/> Голосистий Датан перепер ось якую ухвалу <g/> » <g/> ; « <g/> По безхмарому небі пливла Меланхолія тьмяна <g/> » <g/> ; « <g/> В рух мас вносить кожна душа Частку свойого льоту <g/> » <g/> ; « <g/> Жартує з тих плянів її Хлопчик — логіка фактів <g/> » <g/> ; Єгова « <g/> контракт підписав і запив Могорич при народі <g/> » — такі вислови <g/> , певне <g/> , разили не одного критика і читача <g/> , і тільки з пошани до Франка про них не говорилося <g/> .
doc#19 Але чи мав рацію Кенійський <g/> , коли прийняв ці самодокори за істину і писав про Мову всіх періодів його життя <g/> : « <g/> Був людина щира <g/> , глибокий патріот <g/> ; але сонна Чорноморщина коли не зовсім заспала <g/> , так доволі таки приспала і його <g/> » <g/> ?
doc#19 Не його вина <g/> , що він не мав змоги реалізувати ці наміри <g/> .
doc#19 Варт тільки підкреслити <g/> , що ідеал поетів мав не тільки національний <g/> , а й соціяльний бік <g/> , що життя народне цікавило його в усіх проявах <g/> .